Російські військкомати дедалі частіше добирають людей силою: чоловіків забирають просто з вулиці, влаштовують облави на заводах і хитрощами затягують на контракт студентів. Кремль намагається протриматися без нової мобілізації – і тисне на всі категорії громадян, до яких може дотягнутися.
Як передає "Хвиля", про це пишуть Макс Седдон та Анастасія Стогней у Financial Times.
Тиск виріс тому, що Володимир Путін не змінює стратегію війни, побудовану на готовності Росії втрачати більше солдатів, ніж Україна. Західні оцінки російських втрат – понад 30 тисяч осіб щомісяця.
"Рік за роком і місяць за місяцем російській армії дедалі важче знаходити людей. Путін, вочевидь, відкладає нову хвилю мобілізації, тому Міноборони доводиться сильніше тиснути на найрізноманітніших людей, щоб вони підписували контракти", – каже Григорій Свердлін, директор організації "Ідіть лісом", яка допомагає російським військовим дезертирувати.
Сам Путін наполягає, що просування російської армії невідворотне, а крах України – лише питання часу. Розмови про нову мобілізацію Дмитро Медведєв називає нісенітницею. Він же заявляє, що за перше півріччя 2026 року армія набрала ще 200 тисяч контрактників – але через високі втрати більшість із них пішла не в резерв, а на латання фронтових підрозділів.
Військові аналітики кажуть, що широкі територіальні амбіції Путіна розтягнули російські сили, і ті просуваються по крихтах і дорогою ціною.
"Що більшою ставала російська армія, то меншу її частину вони могли задіяти на полі бою в конкретний момент. Масштаб російських наступальних дій зменшувався в міру того, як зростала чисельність угруповання в Україні", – пояснює старший науковий співробітник Фонду Карнегі за міжнародний мир Майкл Кофман.
Росія до того ж повільно пристосовувалася до української тактики оборони, і без того високий рівень втрат зростав. Західні уряди оцінюють кількість убитих російських військових за час війни майже в 500 тисяч, Україна заявляє про 131 тисячу знищених лише цього року.
"Вони розслабилися і не змогли адаптуватися. Якщо їм не вдасться підняти темп вербування або провести мобілізацію, російські підрозділи почнуть знову виснажуватися, і це зробить їх уразливими. Не просто застопориться наступ – з часом вони зіткнуться з відчутними відкотами на полі бою", – додає Кофман.
Розрив між звітністю і реальністю величезний. Міноборони РФ у липні заявило, що за перше півріччя захопило 2226 кв. км. Інститут вивчення війни оцінює чистий приріст після українських контратак у 81,1 кв. км.
Навіть такий повільний темп наступу потребує людей, а знаходити їх усе важче. Новобранцям обіцяють до 4,5 млн рублів (близько 56 тисяч доларів) за підпис, але цього вже мало. Кремль і Міноборони спустили місцевим чиновникам квоти в межах річного плану на 409 тисяч контрактів, розповіли обізнані співрозмовники видання. Росіяни можуть отримувати бонуси за приведеного знайомого – на цьому виросла ціла індустрія рекрутерів, які обдзвонюють потенційних кандидатів.
"Втрати заповнюють тими, хто підписує нові контракти, а охочих підписатися давно не вистачає – навіть за ті величезні суми, які прописані в контрактах", – зазначає Свердлін.
Чиновники, за словами військового юриста Артема Кляги з німецької організації Connection e.V., яка підтримує відмовників від служби та дезертирів, намагаються вичавити максимум із кожної категорії чоловіків. "Для кожної групи є свої пастки, щоб обманом або тиском змусити підписати контракт", – каже він.
У Пензі поліція влаштовує облави на підприємствах і забирає людей просто з вулиці до військкоматів, де їх примушують підписати контракт, розповідають активісти. Схожі рейди були і в інших містах: в Ульяновську контракт змусили підписати чоловіка, який утратив око, у Ростові затримали 35 працівників заводу. Російська поліція заперечує, що рейди мали на меті відправку людей на фронт.
Звіт з одного з районів Бєлгородської області показує, що багато хто підписує контракт лише після обробки: чиновники приходять до "придатних кандидатів" на "розмови" додому й на роботу. Серед таких кандидатів – боржники, нещодавно звільнені в запас строковики та чоловіки з умовними вироками. У Хабаровському краї поліція відзвітувала про 2500 таких "розмов" за рік: підписати контракт погодилися 32 людини, і всі, крім чотирьох, були фігурантами кримінальних справ.
"Місцева влада під колосальним тиском: щороку треба набрати достатньо солдатів. Вони знають, хто в боргах, хто під слідством і хто нещодавно втратив водійські права, – і цілять саме в цих чоловіків", – пояснює експерт з Росії в німецькому Інституті міжнародних відносин і безпеки Яніс Клюге, який зібрав ці звіти.
Ще один інструмент – виклики до військкомату нібито для звіряння облікових даних. Їх отримують і жінки з медичною та іншою потрібною армії освітою. З 2026 року військкомати можуть надсилати такі повістки цілий рік, і активісти кажуть, що це перетворилося на спосіб тиску. Прилітають вони й політичним активістам: 22-річний новосибірський юрист Роман Малоземов, який представляє фермерів у позові проти держави через знищення худоби, отримав повістку в день засідання у справі.
"Я називаю це пранком-страшилкою", – сказав Малоземов виданню.
Паралельно зростає дезертирство. Щонайменше 28 тисяч людей засудили за втечу з місця служби, свідчать дані правозахисної організації Peace Plea. Витоки внутрішніх документів вказують, що реальна річна цифра щонайменше вдвічі більша, вважають в українській аналітичній групі Frontelligence Insight.
У приватних розмовах і телеграм-чатах росіяни дедалі частіше говорять, що нова мобілізація може початися після вересневих виборів до Держдуми. Хтось уже дивиться квитки за кордон, щоб не потрапити на різкий стрибок цін, як під час попереднього призову, хтось планує виїхати на кілька тижнів ще до голосування.
"Я гадки не маю, оголосять вони мобілізацію чи ні. Але у всіх просто є відчуття, що після виборів щось станеться", – каже менеджер із Москви Ярослав.
Утім, нова мобілізація несе для Росії щонайменше стільки ж ризиків, скільки й вигод, вважає співрозмовник, близький до Міноборони РФ. "Політичний ефект від великих втрат серед мобілізованих у поєднанні з імовірним масовим дезертирством може виявитися дуже негативним усередині країни", – сказав він.
Раніше "Хвиля" писала, які ознаки підготовки до мобілізації розгледіла українська розвідка. Також ми розповідали, як у Москві на третину впав потік контрактників.
