Депутати Верховної Ради зареєстрували законопроєкт щодо освітніх національних меншин, який покликаний розблокувати відкриття двох переговорних кластерів про вступ України в Європейський Союз, знявши вето Угорщини.
"Ми знайшли рішення, яке одночасно захищає українську мову, дає зрозумілі права національним меншинам і корінним народам та прибирає одну з перешкод на євроінтеграційному шляху України, а саме допоможе нам розблокувати відкриття двох переговорних кластерів, знявши вето Угорщини", – написав голова комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак (фракції "Слуга народу") в телеграм-каналі.
Зокрема, йдеться про законопроєкт №16119 "Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення освітніх прав корінних народів України та осіб, які належать до національних меншин (спільнот) України"
Бабак наголосив, що українська залишається мовою освітнього процесу, а законопроєкт не звужує її статусу і не повертає російську мову в освіту.
"Йдеться про інше. Ми маємо врегулювати освітні права корінних народів України та національних меншин, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і водночас виконати важливу частину наших євроінтеграційних зобов'язань", – додав він.
За його словами, законопроєкт має створити необхідні передумови для подальшого розблокування переговорного процесу, зокрема щодо наступних двох кластерів.
"На старті ми мали далеко не найпростішу переговорну позицію. Напрацювання та домовленості попередніх відповідальних за цей процес осіб фактично завели дискусію в глухий кут. А редакція законопроєкту, на яку вони погоджувались не мала б достатньої підтримки навіть на рівні профільного Комітету, не кажучи вже про зал Верховної Ради. Але політика – це мистецтво домовлятися та відстоювати позицію своєї держави", – написав депутат.
Голова комітету зазначив, що законопроєкт: чіткіше визначає, як поряд із державною мовою можуть використовуватися мови корінних народів України та нацменшин, які є офіційними мовами ЄС.
"Наприклад, якщо в закладі освіти є клас, де діти навчаються угорською мовою, вони зможуть використовувати мову країни Європейського Союзу (поряд з українською) не лише під час навчання, а й у спілкуванні з учителями та іншими учасниками освітнього процесу. Українська при цьому залишається державною мовою освітнього процесу, а зміни стосуються виключно мов країн Європейського Союзу", – написав він.
Також з'являється поняття закладу загальної середньої освіти зі статусом закладу національної меншини (спільноти), а для того, щоб можна було претендувати на цей статус, в закладі повинно бути 50%+1 учнів, які навчаються мовою нацменшини (спільноти).
"За розрахунками МОН, це потенційно 149 освітніх закладів – близько 1,2% усіх закладів загальної середньої освіти України. Тобто йдеться про дуже конкретне і доволі вузьке коло закладів, але в жодному разі не про зміну мовної моделі освіти в Україні", – наголосив Бабак.
Крім того, згідно з проектом документу, батьки зможуть ініціювати розширення переліку предметів, які викладатимуться українською мовою. Тобто, якщо дитина навчається у класі чи групі мовою корінного народу або нацменшини, яка є офіційною мовою ЄС, кількість предметів, які викладаються українською, може бути збільшена.
Серед іншого, для керівників окремих приватних закладів освіти змінюється вимога щодо мовного сертифіката
"Ця норма стосується дуже вузького кола керівників приватних закладів освіти (які є керівниками цих закладів на момент набрання законом чинності), де є класи чи групи, у яких освітній процес відбувається мовою корінного народу або національної меншини, яка є офіційною мовою ЄС. Їм не потрібно буде підтверджувати рівень володіння українською мовою державним сертифікатом, поки вони залишаються на цій посаді", – йдеться в повідомленні.
За даними Міносвіти, це стосується керівників лише 29 закладів по всій Україні.
"Тому я б дуже не хотів, щоб дискусія навколо цього законопроєкту звелася до примітивного протистояння "української проти мов меншин". Ми якраз знайшли рішення, яке дозволяє забезпечити права національних меншин, не поступаючись позиціями української мови. Ми виконуємо свої зобов'язання перед громадянами України. І продовжуємо рух до членства в Європейському Союзі", – заявив Бабак.
Серед авторів законопроєкту: Руслан Стефанчук, Олександр Корнієнко, Олена Кондратюк, Сергій Бабак, Микита Потураєв, Олександр Дануца, Євгенія Кравчук, Сергій Кальченко, Андрій Клочко, Олександр Горобець, Дмитро Любота, Микола Давидюк, Вадим Галайчук і Марія Мезенцева-Федоренко.
Як повідомлялося, міністр закордонних справ України Андрій Сибіга висловив сподівання на проведення невдовзі спеціальної сесії Верховної Ради для розгляду євроінтеграційного пакету документів та законопроєкту щодо національних меншин.
