Українцям, які тримають заощадження в гривні, варто готуватися до нового подорожчання долара. Економіст Олег Устенко вважає, що курс 45 гривень – не фінальна точка, і пояснює, чому через це подорожчає майже все.
Як передає "Хвиля", про це він розповів на своєму YouTube-каналі.
Устенко закликає прибрати вбік конспірологію, якою, за його словами, людей годують політичні оглядачі.
"Курс 45 – це зовсім не таємна змова олігархів і не політичний розмін Банкової. Це чиста, жорстка математика бізнесу, математика державного балансу", – каже економіст.
Головна причина, за його словами, – величезний дефіцит торгівлі: Україна купує за кордоном у рази більше, ніж продає. Металургія, яка раніше приносила в країну валюту, фактично припинила існування. Аграрний сектор, ще один флагман економіки, теж переживає, як каже Устенко, найстрашніші часи.
Економіст наводить цифри. В Україні лежить 50 млн тонн зерна, готового до вивезення. Раніше морем щомісяця вивозили від п'яти до семи мільйонів тонн, а тепер сухопутними коридорами – щонайбільше два мільйони. Якщо так триватиме, до нового врожаю в країні може залишитися 30 млн тонн зерна, яке треба десь зберігати.
"Варто було західним траншам затриматися, а логістиці на кордоні ускладнитися, і система миттєво просіла. Це просто сухі цифри поточних операцій", – пояснює Устенко.
Дії Нацбанку він теж оцінює без прикрас. "Керована гнучкість" курсу, за його словами, – це евфемізм для планового і красивого спілкування з населенням. Від девальвації виграє бюджет: мита та податки з імпорту в гривні зростають. Якщо курс піднімається з 40 до 45, держава отримує на 10-12% більше.
"Так, Мінфіну це непогано, бюджет ситий. А що громадяни? Громадяни в цьому розкладі якраз і платять свої гроші за те, що наповнюється державний бюджет", – каже економіст.
Окремо він звертає увагу на золотовалютні резерви. За словами Устенка, у вересні НБУ витратив з них понад п'ять мільярдів доларів, щоб згладити курсові коливання і не дати гривні просісти ще сильніше.
"Ці резерви з'явилися не тому, що в нас геніальна політика. Вони з'явилися через те, що в нас є партнери, які постійно нас підтримують і вливають мільярди доларів в Україну", – наголошує він.
Економіст нагадує, що Нацбанк роками закликав вірити в гривню, відкривати депозити й купувати облігації в національній валюті. Різкі стрибки без пояснень підривають цю довіру.
"Не купюру в 2000 гривень друкувати, а виходити до населення треба і пояснювати, чому відбувається той чи інший рух", – вважає Устенко.
На його думку, плавна девальвація гірша за одноразовий шок, бо породжує негативні очікування. Після 45 гривень усі гравці на ринку чекатимуть: це кінець чи буде ще, і до якого рівня.
Водночас популістські заклики увімкнути друкарський верстат Устенко відкидає. "Ліки, які ви пропонуєте, гірші за саму хворобу. Увімкнення верстата сьогодні – це миттєвий перехід до різкої інфляції", – каже він.
"Курс 45 – це жорстке, гірке, але погоджене з МВФ рішення", – пояснює економіст. Якщо порушити правила гри, транші зупиняться. А після запуску друкарського верстата, за його словами, можна сміливо готуватися до тризначних цифр у курсі.
Ще одну проблему він бачить у неузгодженості влади. "Мінфін планує одне, Національний банк робить інше, податкова – третє. Бізнес у підсумку всіма такими діями дезорієнтований", – каже Устенко. Якщо бізнес не впевнений у завтрашньому дні, діра в бюджеті може розширитися і цього року, і у 2027-му.
Для кожного українця ефект буде миттєвим: курс 45 б'є по всіх цінах. Першими подорожчають імпортні товари, зокрема ліки. Їх, за словами економіста, доводиться активно ввозити, особливо після того, як Росія розбила вітчизняні склади.
"Банани, до яких ми просто звикли, – складається враження, ніби вони десь у нас під Фастовом ростуть, – і апельсини, і лимони, а ми за них валютою платимо", – іронізує Устенко.
Ще один чинник – пальне. Україна майже повністю купує його за кордоном і розраховується валютою. А транспортна складова, від п'яти до 10%, є в ціні кожного товару й кожної послуги. "Заплатимо ми з вами, всі громадяни країни заплатять цю ціну", – попереджає економіст.
Ситуацію з фінансуванням бюджету він називає критичною. "Не можу пригадати з початку війни жодного разу, коли б вона була настільки критичною. Навіть у 2022 році, першому році війни, такої критичності з бюджетом не було", – каже Устенко.
Що робити із заощадженнями? Економіст радить не робити різких рухів і не перебігати з однієї валюти в іншу, бо можна більше втратити, ніж виграти. Оптимальний розклад, на його думку, – третина в гривні, третина в євро, третина в доларах. Поспішати з купівлею імпортних товарів теж не варто.
"Ваше завдання зараз – залишитися на плаву і мати заощадження, які дадуть змогу прожити ці важкі й складні часи", – пояснює він.
Подальша доля гривні залежить від міжнародної допомоги. До кінця року Україні потрібно отримати ще понад 25 млрд доларів – приблизно стільки, скільки надійшло за попередні дев'ять з лишком місяців. Устенко сумнівається, що це вдасться за два з половиною місяці. Тоді, за його словами, не залишиться іншого виходу, крім подальшої девальвації.
"Реалістичний прогноз, який я бачу зараз на цьому горизонті, – це курс 47-48 гривень за долар. Бізнесу і громадянам потрібно виходити, на мій погляд, саме з цих цифр", – підсумовує економіст.
