За останні десять років десятки офіцерів ЦРУ зіткнулися з раптовим нестерпним болем у голові, втратою рівноваги і провалами в пам'яті. Офіційно американська розвідка вважала російський слід малоймовірним. Але нова книга журналістів CBS обґрунтовує версію, що за частиною епізодів стоїть Росія, і звинувачує частину американської влади в приховуванні доказів.
Як передає "Хвиля", про це пише журналіст Шон Вокер у великому матеріалі для The Guardian.
Невдовзі після першої години ночі у квітні 2019 року старший офіцер ЦРУ прокинувся в лондонському готелі від найсильнішого болю в голові за все життя. Він був мокрий від поту, йому здавалося, що очі обертаються в орбітах, а рівновага зникла. Наступного дня на робочій нараді він не міг згадати імена добре знайомих колег.
За даними джерел видання, незадовго до цього офіцера призначили на важливу посаду, пов'язану з операціями проти Росії по всьому світу. У вересні того ж року все повторилося в готелі у Варшаві, і цього разу біль був ще сильнішим.
"Ніби наді мною стоїть хтось із бейсбольною битою і раз за разом б'є мене по голові", – так він потім описав свої відчуття.
Згодом у нього почалися хронічний нервовий біль, втома та інші серйозні проблеми зі здоров'ям, які тривали роками.
Такі випадки отримали назву "гаванський синдром" – за назвою столиці Куби, звідки 2016 року надійшли перші масові скарги американських дипломатів. В офіційних документах їх називають аномальними інцидентами зі здоров'ям. Багато хто вважав їх наслідком операції російської розвідки, яка нібито калічила або залякувала американських агентів невідомою зброєю з акустичною чи імпульсною мікрохвильовою енергією.
Продюсери програми 60 Minutes Майкл Рей і Оріана Зілл де Гранадос стежать за цією історією від самого початку. Їхня книга The Havana Syndrome виходить у США 13 жовтня.
"Я роками сумнівалася в цій історії та в усіх тих божевільних речах, які ми чули", – зізнається Зілл.
"Ми зустрічаємося з дуже ефективними розвідниками, і всі вони розповідають різні версії однієї і тієї ж історії", – каже Рей.
Журналісти помітили закономірність. Багато постраждалих працювали або раніше працювали на напрямках, де стикалися з російськими інтересами. Інциденти часто ставалися в країнах, близьких до Москви, де частина еліти хотіла зблизитися із Заходом: на Кубі, у Грузії, Киргизстані, Сербії та В'єтнамі. Кілька офіцерів ЦРУ, які працювали в Києві під час Майдану 2014 року, згодом пережили такі інциденти в різних країнах світу.
Одна з постраждалих – дослідниця американського оборонного інституту, яка 2015 року їздила Балканами разом з аташе США. Останнього вечора в Белграді вона була певна, що за нею стежать. Підходячи до свого номера в готелі, жінка відчула, ніби різко падає в ліфті.
"У мене було відчуття падіння, ніби гравітація тягне мене донизу, і нудота", – згадує вона.
Її службовий ноутбук того вечора замерехтів синіми перешкодами і більше ніколи не запрацював. Згодом жінка ослабла, їй стало важко говорити, а біль, за її словами, був такий, "ніби дриль входить в око".
"Я витратила всю відпустку, потім лікарняні, потім колеги віддали мені свої дні. Зрештою мені довелося звільнитися", – розповіла вона.
Марк Полімеропулос 2017 року став заступником керівника операцій ЦРУ в Європі та Євразії. Тоді управління вирішило жорсткіше протидіяти російським спецслужбам по всьому світу.
"Вони хотіли, щоб ми застосували проти росіян ту саму тактику і той самий дух, що й у глобальній війні з тероризмом", – каже Полімеропулос.
У грудні 2017 року він приїхав до Москви на зустрічі з колегами з СВР і ФСБ. Однієї ночі він раптово прокинувся в номері.
"У мене було запаморочення і голова розколювалася від болю. Спершу я подумав, що це харчове отруєння, що мене зараз вивертатиме навиворіт. І пам'ятаю: чорт забирай, кімната обертається, а у вухах дзвенить", – згадує він.
Пізніше у військовому медичному центрі імені Волтера Ріда йому діагностували легку черепно-мозкову травму. 2023 року Полімеропулос отримав право на компенсацію за так званим Гаванським законом.
Скептики роками відкидали версію про напади. Соціолог Роберт Бартоломью і невролог Роберт Балох назвали гаванський синдром випадком масової психогенної хвороби. Нейробіолог Дуглас Філдс стверджував, що теорії про енергетичну зброю суперечать законам фізики, і порівнював повідомлення про синдром із розповідями про Лох-Неське чудовисько.
"Ранній скептицизм був цілком доречним, але з часом ми побачили, що дедалі більше людей пройшли клінічні обстеження, які неможливо підробити. Ми говоримо про об'єктивні ознаки, які проявляються за дуже чітким патерном", – заперечує професор-емерит неврології Медичного центру Джорджтаунського університету Джеймс Джордано.
2022 року група науковців, яку скликав уряд США, дійшла висновку, що симптоми справжні і можуть бути спричинені зовнішнім впливом. Але 2023 року розвідувальне співтовариство США назвало "дуже малоймовірною" причетність іноземних противників. Наприкінці каденції Байдена оцінку уточнили: п'ять агенцій залишилися на своїй позиції, але одна оцінила шанси на застосування іноземним гравцем новітньої зброї як "приблизно рівні".
Керівник тієї наукової групи, професор Стенфорда Девід Релман тепер вважає, що частину випадків найправдоподібніше пояснює вплив імпульсної мікрохвильової енергії. Його група мала доступ до медичних карток пацієнтів і понад 1000 секретних документів.
"Будь-яку розсудливу людину, яка подивиться на всі докази, які бачив я, це неминуче підводить до висновку, що могло мати місце приховування", – сказав Релман.
Цього літа обидві оцінки часів Байдена скасувала директорка Національної розвідки США Тулсі Габбард, незадовго до свого відходу з посади. Вона заявила, що аналіз спотворювали "вибіркове виключення доказів" і "неправильна характеристика джерел". Нових доказів чи нової оцінки Габбард при цьому не оприлюднила.
Навіть ті, хто бачив секретні дані, оцінюють їх по-різному. Одне з джерел видання нагадало, як США заздалегідь дізналися про плани Путіна напасти на Україну у 2022 році.
"Усі бачили, наскільки сильні наші можливості збору даних щодо Росії. Якби це справді була масштабна російська програма, ми б очікували побачити щось у цих каналах, але не побачили", – сказало джерело.
"Якщо ви чекаєте на перехоплення, де хтось каже: мене звати Ігор, і я зараз натисну кнопку на своєму секретному лазері, то такого, найімовірніше, ніколи не буде. Але для будь-якої розсудливої людини, яка має доступ до розвідданих і вміє їх читати, російські відбитки пальців очевидні", – заперечує колишній посадовець розвідки.
Рей і Зілл пишуть, що наприкінці 2019 року внутрішнє розслідування в штаб-квартирі ЦРУ нібито виявило: в окремих випадках телефони, пов'язані з російськими розвідниками, перебували поруч із місцями підозрюваних інцидентів. Серед них були й напади на офіцера в Лондоні та Варшаві. У Лондоні підозрілий телефон, за їхніми даними, був лише за 10 метрів від його номера.
Тодішня директорка ЦРУ Джина Гаспел, як стверджують автори, вирішила, що цих даних недостатньо, щоб нести їх президенту, з огляду на його чутливість до російської теми.
"Нарада раптово завершилася після того, як Гаспел закричала, що якщо вона понесе такі доповіді президенту Трампу, її звільнять з посади директора", – пишуть Рей і Зілл.
Колишній директор ЦРУ Білл Бернс у коментарі для книги заявив, що приховування з боку ЦРУ "просто не було". Розслідування він назвав ретельною роботою всього розвідувального співтовариства. Натомість адвокат Марк Заїд, який представляє понад 30 постраждалих, вважає, що агентство захищає власну репутацію.
"Ситуація розрослася до такого рівня, що агентство не може дозволити правді вийти назовні, бо це покаже його у дуже поганому світлі", – сказав Заїд.
Журналіст-розслідувач Христо Грозев стверджує, що злиті дані про поїздки показують щонайменше чотири можливі збіги між підозрюваними інцидентами і переміщеннями офіцерів підрозділу 29155 ГРУ, відомого диверсіями та вбивствами в західних країнах. За його словами, члени технічного підрозділу, який, схоже, пов'язаний із 29155, їздили на Кубу саме під час перших атак.
Найвагомішим новим свідченням може стати пристрій, який уряд США нібито придбав під час таємної операції. Два джерела підтвердили The Guardian, що наприкінці 2024 року його купили в продавця з даркнету і привезли до США на випробування. Співрозмовник Рея і Зілл, який назвався учасником операції, розповів, що пристрій можна переносити вручну, він стріляє нетепловими імпульсними мікрохвилями і походить зі "складної російської нелегальної мережі".
Вважається, що під час гаванських інцидентів саме цей пристрій не застосовували. Проте випробування на тваринах, за наявними даними, показали симптоми, схожі на гаванський синдром.
"Ми знаємо, що технології досягли рівня, на якому їх можна застосовувати як зброю. Я вважаю це явною і реальною загрозою", – каже Джордано.
"Росіяни – наші вороги, я ставлю їх в один ряд з "Аль-Каїдою", "Талібаном" чи будь-якими іншими групами, проти яких я працював. Чи хочу я, щоб їх притягнули до відповідальності? Звісно. Але насправді мене більше засмучує і більше відчуття зради викликає мій власний уряд", – каже Полімеропулос.
