Війна в Україні дедалі більше демонструє перехід до нової ери воєнних дій. Стає очевидним, що військова міць відтепер залежить не від кількості великих платформ – танків, літаків чи кораблів – а радше від безпілотних систем, ракет та інформаційних технологій. Лідери європейських країн демонструють певне усвідомлення зміни підходів до ведення війни – країни започатковують свої безпілотні програми, працюють над інтеграцією штучного інтелекту, оновленням систем передачі даних. Водночас трансформація, насправді, має бути глибшою, якщо Європа прагне захистити себе.
"Ургентна ситуація" – так зазвичай у медицині називають стан пацієнта, який вимагає негайного втручання, адже на кону може стояти його виживання. Саме цей термін використали організатори цьогорічного Paris Air Forum, описуючи не лише авіаційну галузь, а й загалом виклики, що постали перед Європою у сфері безпеки. На заході, що об'єднав понад 2 тисячі учасників, увага була приділена не лише цивільній авіації – у фокусі була військова сфера, і не так літаки, як безпілотні системи та системи протиповітряної боротьби.
За даними Atlas Institute for International Affairs, до 2025 року дрони були відповідальні за 80% бойових втрат на українському фронті — порівняно з 10% у 2022-му. Україна щомісяця використовує близько 270 000 безпілотників – і це оцінки, у реальності показник може бути більшим. FPV-дрони, ударні дрони для ураження цілей у глибині території ворога, наземні роботизовані платформи та системи… Усе це змінює театр військових дій. Але ці сучасні системи фактично є проявом глибоких змін, до яких, Україна дійшла через гіркий досвід війни, а країни-партнери лише починають його усвідомлювати.
Рухайся швидко і масштабуй
Представники українських оборонних виробників, які були серед запрошених на Paris Air Forum, одностайні в тому, що питання виживання та необхідності протистояти ворогу вже тут і зараз змусило їх рухатися якнайшвидше. Але цей поспіх – не хаос, і навіть не тактичне рішення, він став основою стратегічних змін оборонного сектора. Тепер від виникнення ідеї до запуску її у виробництво може пройти всього кілька місяців. Якщо ж ідеться про внесення змін у вже готовий продукт, то це може буквально відбуватися у режимі реального часу і одразу тестуватися на полі бою. Поки західні промислові гіганти перевіряють гіпотези, створюють тестові моделі і очікують моменту економічної доцільності запуску нового продукту – українці ж не мають на це часу.
"У нас є багато невеликих команд, які день у день роблять продукт і впроваджують нашу інновацію приблизно за один місяць і тестують її на полі бою", – розповів засновник виробника FPV-дронів TAF Industries Олександр Яковенко під час Paris Air Forum.
Ще один важливий аспект, який зрозуміли українські виробники, – випереджає той, хто масштабує. Продукт одразу має створюватися таким чином, щоб було легше нарощувати обсяги його виробництва. Присутня на Паризькому авіаційному форумі CEO та CTO компанії Fire Point Ірина Терех навела приклад ударного безпілотника FP-1: на старті виробництва компанія мала амбіції випускати 20 одиниць на місяць, а зараз виробляє 260 на день.
"Я думаю, єдина причина, чому це стало можливим – масштабованість була закладена у конструкцію з першого дня. У класичній оборонній промисловості спочатку розробляється продукт, у відділі R&D тестуєш його, а лише потім передаєш у виробництво. Ми залучаємо промисловий дизайн з першого дня, адже немає сенсу створювати дуже хороший продукт, якщо не маєш можливості його масштабувати. Принцип економічної ефективності та масштабованості – це ключова частина самого дизайну", – розповіла Терех.
Будь економічно ефективнішим
Ірина Терех наголошує, що слід перестати мислити категоріями окремих продуктів – літаків, ракет, кораблів – слід мислити категоріями спроможності. Як досягти максимальної ефективності за коротший час та з мінімальними витратами?
Логіка проста, але складна у реалізації через необхідність пошуку найефективніших рішень, які легко масштабувати та які будуть відносно дешевими. Але українські виробники і тут демонструють неабиякі успіхи: поки країни Близького Сходу уражали недорогі іранські "шахеди" ракетами PAC-3 за мільйони доларів, в Україні використовували проти цих безпілотників дрони вартістю у 2 тисячі доларів.
Створюй цілісні екосистеми та роби продукти сумісними
Створити ефективний у застосуванні продукт неможливо, якщо не враховувати реальні потреби оборонної сфери. Для цього виробництво має бути інтегроване у цілісну екосистему інновацій, безперервного зворотного зв'язку від військових, розуміння потенційних загроз та економічних і технологічних спроможностей, які вже наявні. Українська оборонна промисловість ще на шляху до цього. Але вже сьогодні виробники активно взаємодіють з тими, хто застосовує їхнє озброєння, для постійного вдосконалення продуктів. Вітчизняні виробники намагаються максимально локалізувати виробництво, водночас шукаючи вже готові рішення, що зроблять їхню зброю максимально ефективною. І це підводить нас до ще одного принципу, у якому європейці поки не досягли прориву, – це створення платформ, які будуть легко суміщатися між собою, безперешкодно взаємодіяти, об'єднувати розвідувальні дані та підключатися до спільних систем командування та управління.
Отже, європейським країнам є чого повчитися в України. І насамперед це розуміння глибинної трансформації логіки ведення війни. Сьогодні чисельність армії вже не гарантує перевагу, а ось швидкість реагування на виклики, запровадження інновацій, розуміння реальних потреб та потенційних загроз, пошук максимально ефективних рішень, які легко масштабувати, дають шанс на перемогу. Традиційні системи озброєння теж втрачають свої переваги. Вони дорогі, часто не сумісні між собою, їх виробництво тривале та має обмежені обсяги.
Україна стала найінноваційнішою оборонно-промисловою екосистемою в Європі. Її інженери інтегрують бойовий досвід у сфері безпілотників, РЕБ і високоточних ударів із швидкістю, недосяжною для більшості традиційних виробничих циклів. Роль України потребує переосмислення: не жертва агресії, а світовий експортер перевірених бойовими умовами оборонних технологій, критично важливих для безпеки Європи. І тут стає зрозумілим ще один аспект – Європі вигідно інвестувати в українську оборонну промисловість. Це не лише про стримання загрози з боку рф, а й про прагматичну можливість надалі скористатися доступом до найефективніших і найдешевших рішень наступного покоління.
