Удар українських дронів по Москві 18 червня став одним із наймасштабніших за всю війну. Безпілотники вдруге за тиждень поцілили нафтопереробний завод "Газпром нафти" в районі Капотня – приблизно за 15 кілометрів від центру столиці РФ. Спалахнули пожежі, лунали вибухи.
Як передає "Хвиля", причини цього прориву розібрав ракетний аналітик Фабіан Гоффманн у своєму виданні Missile Matters.
Точну кількість українських дронів невідомо. Російські джерела заявили про понад 550 збитих по всій країні того дня, з них близько 180 – на підльоті до Москви. Попри це частина апаратів дісталася цілей. Можливо, в атаці брала участь і невелика кількість крилатих ракет.
На думку Гоффманна, цей удар – симптом ширшого зсуву. "Невблаганна природа протиракетної оборони, яку Україна відчуває роками, нарешті почала переслідувати й Росію", – пише він.
Рейду передували місяці систематичних ударів по російській наземній ППО, які відчутно проріділи шари захисту на підступах до Москви. Найбільше дісталося радарам. За даними Генштабу, з березня по травень лише в Криму пошкоджено 24 радіолокаційні станції. У квітні під удар потрапили ще 25 систем ППО – знову переважно радари, а також комплекси "Тор", "Бук", "Оса" і "Панцир".
СБУ стверджує, що її підрозділ "Альфа" знищив або вивів з ладу близько половини боєздатного парку "Панцирів" лише за 2025 рік. Незалежно перевірити цифру неможливо, але вона приблизно збігається з підтвердженими 45 втратами цих комплексів від 2022 року.
Ще донедавна нестачу перехоплювачів обговорювали майже виключно як проблему України. Тепер вона дедалі більше зачіпає й саму Росію. Перші тривожні сигнали зʼявилися в листопаді 2025 року: росіяни заряджали пускові "Оса-АКМ" застарілими корабельними ракетами, а "Буки" виходили на позиції лише з однією-двома ракетами.
У грудні Королівський інститут оборонних досліджень (RUSI) дійшов висновку, що Росія витрачає більше перехоплювачів, ніж виробляє. Навесні цього року російські воєнкори вже відкрито писали про дефіцит зенітних ракет, особливо для "Панцирів". Останнім часом зʼявляються повідомлення і про брак ракет для С-300 та С-400.
Причину Гоффманн бачить у структурі російського ВПК. За роки служби своїх комплексів Москва закупила десятки тисяч перехоплювачів, але витрати останніх років були величезними – частину ракет переробили на ударні, щоб перевантажити українську ППО. До того ж і перехоплювачі, і ударна зброя залежать від однієї й тієї ж західної мікроелектроніки, яку РФ завозить в обхід санкцій.
Тут спрацьовує загальне правило ракетної війни: нападник майже завжди має перевагу над тим, хто захищається, бо перехоплювач коштує дорожче за засіб нападу. Україна билася проти цієї логіки роками. США, Ізраїль і країни Затоки відчули її на собі останніми місяцями. "Доки конфлікти не завершуються за лічені дні чи тижні, арсенали ППО не встигатимуть за загрозами", – підсумовує аналітик.
