Прагнення Дональда Трампа приєднати Гренландію перестало бути риторикою і перетворилося на реальну зовнішню політику США, якою керує жменька наближених до президента людей. Через це Данія, член НАТО, почала готуватися до збройної відсічі американському вторгненню.
Як передає "Хвиля", про це йдеться у розслідуванні видання The New Yorker. Матеріал підготував журналіст Бен Тауб.
Ще під час першого терміну Трампа його радники з'ясували: за договором 1951 року США фактично вже контролюють оборону Гренландії і можуть розширити свою військову присутність на острові будь-якої миті. Тобто для безпеки анексія не потрібна. Сам Трамп у розмові з The New York Times визнав, що хоче саме володіти островом, а не просто мати до нього доступ, бо це "психологічно важливо".
Данський уряд назвав трьох американців, які ведуть у Гренландії приватні "операції впливу": засновника руху "Байкери за Трампа" Кріса Кокса, колишнього венчурного інвестора Тома Денса і колишнього командира спецназу Дрю Горна. Четвертий – гренландець Йорген Боассен, чиї поїздки оплачують анонімні американські спонсори. Колишня високопосадовиця Ради нацбезпеки США Фіона Гілл порівняла те, що відбувається, з кремлівськими порядками. "Ми ще більше схожі на Кремль, ніж я могла собі уявити", – сказала вона, маючи на увазі натовп пристосуванців навколо Трампа.
Ще з першого терміну в Раді нацбезпеки таємно працювала група, що опрацьовувала сценарії "придбання" Гренландії. Її учасники запевняли гренландських політиків, що США профінансують їхню незалежність від Данії в обмін на повний військовий контроль над островом.
На початку 2026 року тиск різко зріс. Після того як американський спецназ викрав президента Венесуели, Трамп пригрозив новими митами всім європейським країнам, які надіслали війська до Гренландії, і зажадав укласти угоду про "повну купівлю" острова. У відповідь Данія і ще сім європейських країн перекинули на острів військових. Данські солдати отримали бойові набої й наказ стріляти по силах вторгнення, а також підготувалися підірвати гренландські злітні смуги, щоб уповільнити можливу висадку. Як пояснило одне з джерел, ідея була проста – "підняти ціну". Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен заявила, що звичний світовий порядок, "за який ми боролися 80 років, закінчився", і вона не вірить у його повернення. Опитування показало, що риторика Трампа про анексію негативно впливає на повсякденне життя 82% гренландців, а кожен четвертий скаржиться на проблеми зі сном.
Розрядку приніс генсек НАТО Марк Рютте, який на форумі в Давосі переконав Трампа відступити. Президент США тимчасово зняв мита й погрози, а тоді кинув армію на війну з Іраном. Та операції впливу тривають. Прем'єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен наголосив, що острів обирає Данію, НАТО і ЄС. А данський політик Расмус Ярлов підбив підсумок: спрацювало лише те, коли союзники дали зрозуміти, що "радше підуть на війну зі США, ніж віддадуть їм Гренландію".
