Представників ТЦК та СП можуть зобов'язати знімати на відео кожну перевірку військово-облікових документів, а автомобілі, якими людей везуть до центрів комплектування, – обладнати камерами в салоні.
Як передає "Хвиля", про це пише "Судово-юридична газета".
У Верховній Раді зареєстрували законопроєкт №15459 про зміни до статті 22 закону "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Документ уточнює обов'язки уповноважених представників ТЦК та СП у період мобілізації.
Головна новація – безперервна фото- і відеофіксація. Знімати мають з моменту, коли представник ТЦК разом із поліцейським починає перевіряти документи, і до завершення заходів оповіщення. Бодікамери вмикають ще на початку виконання службових обов'язків.
Самих представників пропонують призначати окремим наказом керівника ТЦК. А транспорт для доставлення військовозобов'язаних – обладнати засобами безперервної відеофіксації всередині салону.
Якщо відео немає або запис не зберегли, продовжувати оповіщення, доставлення та перевезення громадян буде не можна. Причому незалежно від того, скаржився хтось на дії групи чи ні.
Окремим блоком іде список прямих заборон. Представникам ТЦК та СП хочуть заборонити застосовувати фізичну силу і псувати майно, погрожувати вбивством, тілесними ушкодженнями чи побоями, вимагати неправомірну вигоду. Також їм заборонять приховувати обличчя або зовнішність, зокрема одягом, який не дає змогу встановити особу.
Групам оповіщення не дозволять працювати, якщо в них немає справних камер і пристроїв для зчитування електронних військово-облікових документів. Адміністративно затримувати людей і доставляти їх до ТЦК представники центрів теж не зможуть.
Записи з бодікамер зберігатимуть на серверах ТЦК та СП щонайменше 90 календарних днів. Строк продовжать, якщо відео потрібне у кримінальному чи адміністративному провадженні, під час розгляду скарг на дії представників ТЦК, за адвокатським запитом або запитом правоохоронців, під час службового розслідування чи фіксації надзвичайних подій за участю особового складу.
Якщо камери не було, вона не працювала, її вимкнули або запис не зберігся, керівник ТЦК має призначити службове розслідування. Міноборони при цьому вестиме окремий облік таких випадків.
Автори ініціативи пояснюють потребу в змінах просто: кількість звернень громадян і повідомлень правозахисних організацій про можливі правопорушення під час мобілізаційних заходів стрімко зростає. Моніторинг інформаційного простору вказує на системну проблему – камери не вмикають, записи не зберігають або вибірково редагують, а обличчя закривають.
Порушення правил фото- та відеофіксації керівництво ТЦК здебільшого розцінює не як головний предмет службового розслідування, а лише як супутнє порушення дисципліни. Окремої статистики за такими інцидентами не ведуть, тож реальні масштаби відхилень від процедур встановити неможливо.
Раніше Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець наполягав на обов'язкових бодікамерах і відеофіксації всіх дій безпосередньо в ТЦК та СП. Він звертав увагу на випадки, коли записів під час перевірок просто немає.
"Коли ми починаємо перевіряти кожен випадок застосування сили – бодікамери вимкнені, відеозаписів немає", – зазначив Лубінець.
Омбудсмен також наголошував, що перевіряти військово-облікові документи мають виключно уповноважені силові органи – поліція, Нацгвардія або ДПСУ. За його словами, адвокатка, яку побили в приміщенні ТЦК у Харкові, отримала інвалідність і звернулася до Європейського суду з прав людини. Жінка подала заяву про кримінальне правопорушення, але протягом року особу, яка завдала їй тілесних ушкоджень, не встановили, працівників ТЦК не допитали, а записи з камер відеоспостереження не надали. Частину слідчих дій провели лише після втручання суду.
Раніше "Хвиля" писала, скільки випадків мобілізації Лубінець назвав порушенням прав людини. Ми також розповідали, що передбачає законопроєкт про реформу ТЦК і заборону бусифікації.
