Одночасний удар з двох кінців планети: Росія б'є по країні НАТО у Східній Європі, а Китай іде на Тайвань. Саме так західні військові описують свій найгірший сценарій. І саме до нього в Альянсі досі немає чіткого плану.
Як передає "Хвиля", про це пише The Atlantic.
Ще кілька років тому таку війну згадували в одному ряду із загубленою ядерною боєголовкою і вторгненням прибульців. Вважалося, що змову такого масштабу Москва й Пекін не приховають: супутники побачать переміщення військ, і Захід встигне зібратися. Але приблизно рік тому верховний головнокомандувач сил НАТО в Європі генерал Алексус Гринкевич публічно попередив про ризик війни на два фронти і закликав європейців готуватися разом зі США.
Журналіст Саймон Шустер опитав військових експертів і стратегів – і отримав переважно розгублені відповіді. "Скажімо так: це той сценарій, до якого ми зараз не готові", – визнала Флоренс Гауб, директорка дослідницького відділу Оборонного коледжу НАТО в Римі. За її словами, стратеги Альянсу цю прогалину в плануванні бачать добре, але закривати її не почали.
Відставний контрадмірал ВМС США Марк Монтгомері згадує, що востаннє війну на два фронти проти Росії та Китаю прораховували приблизно 15 років тому. "Вийшло погано", – каже він. Тоді навчання показали: у США немає ні запасів озброєнь, ні промислових потужностей, щоб довго воювати на кількох напрямках, а союзники цю діру не закриють. "Кожен із тих показників відтоді просів. Жоден не покращився", – додає Монтгомері. Оборонні бюджети союзників під тиском адміністрації Трампа зросли, але самі армії від цього сильнішими не стали.
А от Росія і Китай за цей час просунулися далі. Росія, попри невдачі в Україні, перевела величезну промисловість на воєнні рейки: колишні цивільні заводи тепер працюють на випуск ракет і танків, а війна навчила її армію воювати дронами. Китай, який виробляє більшість безпілотників у світі, не воював десятиліттями і потерпає від корупції у верхівці – але вже обійшов США за кількістю бойових кораблів і ракет великої дальності.
Вікно для удару виглядає для них зручним як ніколи. США загрузли в Ірані й перекинули на Близький Схід значну частину кораблів та авіації з Азії та Європи. За оцінками, з лютого американці витратили близько двох третин арсеналу сучасних ракет для ППО. А постійні випади й погрози Дональда Трампа на адресу НАТО перетворили тріщину між Вашингтоном і союзниками на прірву.
Путін уже промацує оборону Альянсу. Румунія, Польща та країни Балтії раз за разом фіксують порушення повітряного простору російськими дронами, ракетами й винищувачами. На початку серпня німецька влада виявила в аеропорту Лейпцига дрон із вибухівкою, імовірно російський: схоже, він мав підірвати український вантажний літак уже над територією НАТО.
Як повідомлялося, у свіжих оцінках американської розвідки зроблено висновок, що Росія може перевірити рішучість НАТО вже в найближчі роки – кібератакою або невеликим вторгненням. Адмірал Роб Бауер, який раніше очолював Військовий комітет Альянсу, каже: така перевірка має більше шансів послабити НАТО, якщо Москва підлаштує її під китайський удар по Тайваню. Коли Бауер залишав керівництво Альянсу, він, за його словами, не знав про жодні цілеспрямовані зусилля підготувати стратегію на такий найгірший сценарій. "Що ми робитимемо? Хто отримає які війська? Було б розумно це продумати", – каже він.
Публічно в НАТО про такий ризик говорять рідко. Генеральний секретар Альянсу Марк Рютте згадав про нього наприкінці інтерв'ю німецькій газеті: "Китай дивиться на Тайвань. І я переконаний, що якщо Китай піде там на військові дії, він тиснутиме на свого молодшого партнера – Росію під керівництвом Путіна – щоб вона зв'язала нас тут, у Європі".
Один із найдетальніших публічних розрахунків веде малопомітний празький Центр європейських цінностей. Його директор Якуб Янда взявся за ідею війни одразу в Європі та Азії ще 2022 року, а сам центр провів уже близько 20 раундів штабних ігор. Результат, за словами Янди, вийшов особливо тривожним саме для європейців: майже в кожному сценарії США віддають пріоритет Китаю і перекидають сили з Європи в Азію, залишаючи союзників по НАТО сам на сам з Росією.
В одному з варіантів Китай навіть не стріляє першим. Він забороняє експорт сировини для європейського ОПК і зберігає ембарго п'ять місяців, поки заводи в Європі не зупиняться без матеріалів. І аж тоді Росія – з повним доступом до китайських ресурсів – вторгається до країни НАТО у Східній Європі.
Але найбільше Янду тривожить інше. "Проблема європейських столиць у тому, що Тайвань далеко. Вони хочуть зосередитися на загрозі з боку Росії, і це мене лякає", – пояснює він. Шустер підсумовує просто: у війні на два фронти зазвичай виграє той, хто діє спільно і довше тримається разом.
Раніше "Хвиля" писала, чому Китай може забрати Тайвань без жодного пострілу. Також ми розповідали, у що Росії обходиться "дружба без меж" із Пекіном.
