Кліматичні умови та ґрунти Херсонської, Закарпатської, Запорізької, Миколаївської та Одеської областей ідеально підходять для закладання мигдалевих садів у промислових масштабах.
Таку думку висловив селекціонер та керівник розплідника мигдалю з Ізмаїльщини Володимир Балабан виданню «Бессарабія INFORM».
На його думку, саме у цих регіонах сади можуть стати лідерами з імпортозаміщення. Проте останнім часом саджанці в розплідника купують й аграрії з інших областей, таких як Кіровоградська, Тернопільська, Рівненська, Волинська, Київська, Сумська та інші.
«Нещодавно 300 саджанців придбав фермер з Білої Церкви, також купують і з півночі країни — хтось 100, хтось 200, а хтось і 5–10. Тобто тенденція вже закладена. А у Вінницькій області ще у 2023 році було висаджено 8 га наших саджанців, наразі у аграріїв є бажання закласти ще 20 га. На Одещині нашими саджанцями вже засаджено 60 га», — розповів Володимир Балабан.
За його словами, навіть в умовах повної відсутності штучного зрошення, починаючи з третього-п’ятого року, сад з українськими сортами демонструє стабільну врожайність на рівні 0,5 т/га. З шостого-сьомого року на богарі можна отримати 800 кг в ядрі, на зрошенні — 1,3 т/га. Щодо іспанських сортів, на богарі вихід становить 1,3 т/га, на зрошенні — 1,7 т/га та навіть до 2 т урожаю.
«Цього року з одного дерева ми отримали 12-15 кг мигдалю, мінімум 10 кг… Якщо говорити про ядра чищені — виходить десь 1,5-2 кг. За умови, що сьогодні кілограм ядра коштує 500 грн, помножуємо на півтора кілограма середнього з дерева і отримуємо з гектара непогану арифметику», — порахував аграрій.
Він наголосив, що попит на мигдаль в Україні лише зростає. Якщо у 2015 році запит ринку був 500 т, то у 2025-му зріс до 4,2 тис. т.
Також Володимир Балабан зазначив, що мигдаль української селекції має кращі смакові якості, проте іспанські сорти дають більший врожай внаслідок пізнього цвітіння та самоплідності, а також раніше вступають у плодоношення.
Джерело: agroportal.ua
