Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів притягнула до дисциплінарної відповідальності прокурора Львівської обласної прокуратури Олега Сидорчука та наклала на нього стягнення у виді заборони строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду.
Відповідне рішення №239дп-26 КДКП ухвалила 20 травня 2026 року, пише «Судово-юридична газета».
Дисциплінарне провадження стосувалося обставин встановлення прокурору інвалідності та його подальшої поведінки після доручення пройти повторне медичне обстеження.
Після суспільного резонансу навколо можливого незаконного встановлення інвалідності посадовцям було ініційовано перевірку обґрунтованості рішень МСЕК. У межах цієї перевірки прокурора чекали на проходження медичного обстеження.
Що відомо про прокурора
Олег Сидорчук в органах прокуратури працює з липня 1999 року, посаду начальника Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Львівської обласної прокуратури обіймав із 8 травня 2023 до 14 жовтня 2025.
Наказом Генерального прокурора від 9 жовтня 2025 №502к Олега Сидорчука було звільнено з посади начальника Спеціалізованої екологічної прокуратури (на правах відділу) Львівської обласної прокуратури з 14 жовтня 2025 у зв’язку з припиненням його повноважень на адміністративній посаді з підстав зміни структури та штатної чисельності Львівської обласної прокуратури.
Як зазначено у рішенні, у квітні 2015 році Сидорчуку вперше встановили III групу інвалідності, у 2020 році — II групу, а у травні 2024 року — II групу інвалідності пожиттєво.
З 2020 року чоловік отримував пенсію по інвалідності. Йому було здійснено пенсійні виплати на загальну суму 1 099 316 гривень. У січні 2025 року він був переведений на пенсію за вислугу років.
На момент встановлення інвалідності у 2015 році та переогляду у 2020 році прокурор в органах прокуратури не працював.
За матеріалами справи, у період, визначений для прибуття до медзакладу, Сидорчук перебував на лікарняному. Водночас після завершення тимчасової непрацездатності він не пройшов переогляд у визначеній установі та, як встановила Комісія, не вжив достатніх і документально підтверджених заходів для офіційного врегулювання питання щодо нової дати обстеження.
1 жовтня 2025 року прокурор фактично ознайомився зі змістом листа про необхідність проходження обстеження, однак відмовився поставити підпис про ознайомлення. Сам Сидорчук пояснював це тим, що на момент ознайомлення строк виконання вимоги вже сплив.
За словами прокурора, він уживав активних заходів для проходження переогляду, зокрема телефонував до медичної установи та направляв відповідне письмове звернення. При цьому інших викликів, окрім листа, з яким він ознайомився 1 жовтня, він не отримував, а самостійно туди прибути він не міг, адже йому розʼяснили необхідність чекати на офіційний виклик, хоча у викликах, які надходили до обласної прокуратури, його не зазначали.
Відтак, прокурор заперечував наявність дисциплінарного проступку. Сидорчук пояснив, що в період з 2014 до 2020 року він не працював в органах прокуратури у зв’язку із застосуванням до нього заходів, передбачених законодавством про очищення влади. У 2020 році на підставі судового рішення його поновили на роботі в органах прокуратури. З огляду на це він зазначив, що під час первинного встановлення йому ІІІ групи інвалідності, а в подальшому ІІ групи інвалідності, він не міг використовувати службове становище чи статус прокурора, оскільки на той час фактично не перебував на службі в органах прокуратури.
Він зазначав, що інвалідність отримав на законних підставах, службове становище для цього не використовував, а факт статусу особи з інвалідністю не приховував. Також він повідомляв, що самостійно проходив ВЛК і медичні обстеження у Львові.
Пояснення представника скаржника
Представник скаржника зазначила, що 15 вересня 2025 року до Львівської обласної прокуратури надійшов лист Офісу Генерального прокурора щодо необхідності повідомити прокурорів області, яким встановлено інвалідність, про їх прибуття до Дніпра для проходження обстеження.
На виконання цього листа для Сидорчука підготували повідомлення про необхідність з’явитися до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України».
За словами представника скаржника, саме 15 вересня 2025 року, тобто в день надходження листа Офісу Генпрокурора, у Сидорчука розпочався період тимчасової непрацездатності. Через його відсутність на робочому місці повідомлення не направляли через ІС «Система електронного документообігу».
Водночас 22 вересня 2025 року заступник начальника відділу кадрової роботи та державної служби Львівської обласної прокуратури направив Сидорчуку це повідомлення через месенджер WhatsApp. Представник скаржника стверджує, що факт ознайомлення прокурора з повідомленням підтверджується статусом доставки та прочитання повідомлення.
Вона також зазначила, що надсилання повідомлення через WhatsApp є належним способом доведення інформації до відома особи, оскільки підтверджує факт направлення повідомлення на фактичний номер мобільного телефону та його прочитання адресатом. На підтвердження цієї позиції вона послалася на постанову Верховного Суду від 9 січня 2026 у справі № 751/4083/24, у якій копії скріншотів із месенджера визнано допустимими доказами обізнаності сторони за умови підтвердження доставки та прочитання повідомлення.
Крім того, 25 вересня 2025 року Львівська обласна прокуратура направила Сидорчуку повідомлення про виклик для проходження обстеження рекомендованим листом на адресу, яку він сам зазначив як місце проживання в автобіографії від 15 квітня 2025 року. Однак цей лист повернувся до прокуратури з позначкою, що адресат відсутній.
Представник скаржника також звернула увагу, що лікарняний Сидорчука тривав до 30 вересня. Тому ознайомити його з повідомленням безпосередньо на робочому місці в період з 15 до 30 вересня було неможливо.
1 жовтня, після завершення лікарняного, Сидорчук прибув до відділу кадрової роботи Львівської обласної прокуратури. Там він ознайомлювався з наказом Генерального прокурора про ліквідацію Спеціалізованої екологічної прокуратури на правах відділу Львівської обласної прокуратури, начальником якої він був.
Після цього йому оголосили зміст повідомлення про необхідність прибути до медичної установи у Дніпрі для проходження обстеження у зв’язку з установленою інвалідністю. За словами представника скаржника, Сидорчуку також надали документ для особистого ознайомлення. Він прочитав його, але відмовився поставити підпис, пояснивши це тим, що строк, протягом якого він мав пройти обстеження, вже минув.
Після відмови прокурора підписати документ працівники Львівської обласної прокуратури повторно оголосили йому вимогу про необхідність прибути до Дніпра для проходження обстеження. У присутності чотирьох осіб було складено акт про відмову Сидорчука від проставлення підпису про ознайомлення з повідомленням.
Водночас представник скаржника звернула увагу, що у самому повідомленні, адресованому Сидорчуку Львівською обласною прокуратурою, не було зазначено граничного строку проходження обстеження. На її думку, це означало, що прокурор міг пройти медичний огляд у будь-який зручний для нього час.
За її словами, строк проходження обстеження містився лише у дорученні Офісу Генерального прокурора, яке Сидорчуку не надавали і не надсилали.
Отже, представник скаржника вважає, що Сидорчук був фактично ознайомлений із необхідністю пройти відповідне обстеження.
Також вона не погодилася з твердженнями прокурора про те, що інших викликів до ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності МОЗ України» він не отримував.
Під час засідання представник скаржника долучила до матеріалів дисциплінарного провадження виклик, адресований Сидорчуку за адресою його зареєстрованого місця проживання.
Водночас сам прокурор, відповідаючи на запитання членів Комісії, повідомив, що цього листа не отримував.
Також представник скаржника послалася на інформацію Державної прикордонної служби України про те, що в період з 2022 до 2024 року Сидорчук 73 рази перетинав державний кордон України. На її думку, ці відомості свідчать, що прокурор мав фактичну можливість пересуватися на значні відстані.
Підсумовуючи, представник скаржника заявила, що сукупність цих обставин свідчить про наявність у діях Сидорчука дисциплінарного проступку.
З огляду на це представник скаржника вважала доцільним застосувати до Сидорчука дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури. Вона також зазначила, що з жовтня 2025 року прокурор перебуває поза штатом, тому заборона на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду, на її думку, не матиме для нього реальних негативних наслідків і не відповідатиме меті дисциплінарної відповідальності.
Рішення комісії
Комісія у рішенні наголосила, що прокурор, усвідомлюючи високу суспільну чутливість питання, пов’язаного із фактами можливого незаконного отримання інвалідності прокурорами, в умовах воєнного стану, був зобов’язаний не лише діяти відповідно до вимог чинного законодавства, а й вжити всіх необхідних заходів для захисту власної ділової репутації та авторитету органів прокуратури загалом. Втім, попри звернення керівництва, прокурор свідомо ухилився від проходження повторного медичного огляду, не з’явився до відповідного медичного закладу дотепер, а також не ініціював жодних дій, спрямованих на публічне спростування сумнівів щодо законності встановлення йому групи інвалідності.
Водночас Комісія врахувала пом’якшуючі обставини: перебування прокурора на лікарняному у первинно визначений строк прибуття до медзакладу, позитивну характеристику, тривалий стаж роботи в органах прокуратури та відсутність дисциплінарних стягнень у минулому.
З огляду на це КДКП не застосувала звільнення з органів прокуратури, а обрала менш суворе стягнення — заборону строком на один рік на переведення до органу прокуратури вищого рівня та на призначення на вищу посаду.
Рішення може бути оскаржене до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення чи отримання його копії.
Leopolis.news
