Осінь традиційно додає роботи зоозахисникам. З похолоданням на вулицях Львова більшає покинутих тварин, а до місцевих безпритульних котів і собак додаються сотні евакуйованих хвостиків із зони бойових дій. Сьогодні львівські притулки працюють на межі можливостей, утримуючи від кількох десятків до майже пів тисячі тварин одночасно.
Щоб допомогти, необов’язково одразу забирати великого собаку в свою однокімнатну квартиру. Розбираємося, чим живуть центри порятунку тварин у Львові та як кожен може долучитися до цієї справи.
Евакуйовані та місцеві: масштаби перенаселення вольєрів
Проблема безпритульних тварин у місті давно вийшла за межі локальної. Через бойові дії на Сході та Півдні України львівські зоозахисники регулярно приймають евакуаційні рейси. Тварини приїжджають виснаженими, наляканими та часто потребують серйозного лікування, що лягає важким фінансовим тягарем на плечі волонтерів.
Показовою є нещодавня історія від благодійного фонду та притулку «Милосердя» (розташований у Брюховичах на вул. Незалежності України, 58), де сьогодні утримують понад 450 собак. Волонтери зазначають, що самотужки впоратися з такими масштабами стає дедалі складніше
«Вони не обирали, де народитися. Ми не обирали, чи допомагати їм. Ми просто не змогли відмовити. Два тижні тому до нашого притулку неочікувано приїхали ще 5 собачок із Донецького напрямку. Військові вивезли дівчаток із позицій, передали побратиму, який їхав до Львова, і попросили знайти для них прихисток. Так у нас з’явилися ще п’ять маленьких мешканок віком приблизно 1–2 роки, які вже встигли пережити невідомо скільки страху. Ми одразу їх вакцинували. Та, на жаль, минулого тижня одна з дівчаток захворіла — у клініці підтвердили парвовірусну інфекцію. А коли йдеться про парвовірус, витрати зростають дуже швидко», — йдеться в повідомленні притулку «Милосердя».
Такі ситуації — щоденна рутина центрів. Вони потребують постійного ресурсу: від пелюшок до дорогих препаратів для крапельниць.
Від вигулу до цілодобового догляду: як допомогти руками
Найпростіший спосіб підтримати притулки — стати волонтером з вигулу або соціалізації тварин. Собаки, які постійно сидять у вольєрах, втрачають навички контакту з людиною, що значно знижує їхні шанси на успішне усиновлення. Тому фізична присутність людей поруч — це не просто розвага, а критична необхідність.
Наприклад, у міському ветеринарно-стерилізаційному центрі (ЛКП «Лев», що на вул. Промисловій, 56) волонтерський час чітко регламентований. Вигуляти собаку можна щодня у два «вікна»: з 09:00 до 12:00 та у вечірні години. Важливий нюанс: до вигулу допускають лише повнолітніх, а із собою обов’язково потрібно мати паспорт, щоб на місці підписати волонтерську угоду.
Якщо ж ви готові до більшого залучення, допомога руками потрібна безпосередньо у вольєрах. У «Домівці врятованих тварин» (знаходиться на території парку «Знесіння», вул. Олекси Довбуша, 24) щодня триває боротьба за життя найменших мешканців. На сторінці притулку нещодавно поділилися буднями догляду за цуценятами:
«Ми продовжуємо вигодовувати і доглядати наших малюків. Дівчата вдень і вночі годують, масажують животики та пильнують, щоб все було добре. Дивишся на ці беззахисні клубочки і в голові не вкладається, як можна так вчиняти стосовно них. Ми сподіваємося, що всі вони виростуть, будуть здорові і підуть в найкращі сімʼї… та поки що — працюємо далі», — пишуть на фейсбук-сторінці «Домівки врятованих тварин»
Щоб долучитися до таких чергувань, достатньо одягнути стійкий до бруду одяг, зручне взуття та попередньо зв’язатися з координаторами обраного притулку.
Адопція замість купівлі: хто чекає на родину
Головна мета будь-якого притулку — знайти тварині новий дім. Усі собаки та коти, яких передають у сім’ї офіційні львівські центри, вже стерилізовані, вакциновані від сказу та комплексних інфекцій, оброблені від паразитів і мають мікрочіп.
За кожною такою твариною стоїть складна історія виживання на вулиці. На сторінці ЛКП «Лев» розповіли історію дворічної собаки на ім’я Джуді, яку відловили на вулиці Шевченка:
«Джуді мешкає на промзоні — у місці, де майже немає людей, а лише безпритульні, знедолені душі, які щодня виборюють право на життя. Опікується ними лише одна небайдужа людина… Ситуація складна і потребує допомоги. Джуді — прекрасна, турботлива мама. Вона вигодувала близько 14 цуценят на пару з іншою собакою. На жаль, доля лише трьох малят склалася благополучно — їх забрали в родини. Троє загинули під колесами фур, а четверо зникли безвісти… Дівчинка дуже добра, хоч і трішки боязка, адже ще не звикла до людського тепла та ласки. Проте вона так щиро тягнеться до рук і вдячно тикається носиком! У неї неймовірно м’яка, красива шерсть та мудрі, глибокі очі кольору бурштину».
Охочі подарувати Джуді або іншим хвостикам дім можуть звернутися безпосередньо до центру за номером +38(068)535-45-45.
Життя триває: альтернативні шляхи підтримки
Сьогодні допомога тваринам — це марафон, який вимагає системності. Якщо ви не маєте змоги вигулювати собак чи забрати когось додому, притулки завжди приймають альтернативну допомогу.
Напередодні холодів завжди є гостра потреба у старих ковдрах, пледах і рушниках для утеплення вольєрів. Також необхідні сухі якісні корми (їх краще узгоджувати з адміністраторами, щоб не нашкодити травленню тварин), крупи, металеві миски та медикаменти. Ще один дієвий спосіб — інформаційна підтримка. Якісне фото собаки з притулку, опубліковане на вашій сторінці у соцмережах, може стати тим самим шансом, який змінить життя тварини назавжди.
Ставлення до беззахисних є індикатором зрілості суспільства. І хоча повністю вирішити проблему безпритульних тварин за один день неможливо, регулярна підтримка львівських ініціатив робить цей процес контрольованим і людяним.
Олена ЧЕПІЛЬ, для Leopolis.news
