У четвер, 30 квітня, Львів попрощається з військовослужбовцями Анатолієм Аніпчуком, Тарасом Літинцем та Олегом Обуховим, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів.
«Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань», – йдеться у повідомленні пресслужба ЛМР.
Чин похорону воїнів розпочнеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:30, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Анатолія Аніпчука поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна). Тараса Літинця та Олега Обухова поховають на Голосківському кладовищі, на полі 34-В.
Біографічні довідки захисників
Анатолій Аніпчук (03.07.1972 — 12.12.2024). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі м. Львова, згодом — у Національній академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного. Працював автомеханіком на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Анатолій був добрим і щирим, турботливим, дуже сімейним, активним і товариським, завжди приходив на допомогу. Вів здоровий спосіб життя, захоплювався риболовлею.
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 116-ї окремої механізованої бригади Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений медаллю «Ветеран війни». У Анатолія Аніпчука залишилися батьки, дружина з сім’єю та родина.
Тарас Літинець (20.07.1991 — 25.04.2026). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №90 міста Львова, згодом — у Львівському професійно-технічному училищі за спеціальністю «комп’ютерні технології». Працював майстром з виготовлення взуття на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Тарас був добрим, спокійним, товариським і турботливим, цікавився футболом та комп’ютерними іграми. У 2024 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Миколаївському, Донецькому та Запорізькому напрямках у складі військової частини А4796. У Тараса Літинця залишилися дядько, тітка, двоюрідний брат та родина.
Олег Обухов (23.05.1964 — 26.05.2026). Львів’янин.
Навчався у ліцеї імені Івана Пулюя Львівської міської ради, згодом — у Відокремленому структурному підрозділі «Фаховий коледж інформаційних технологій Національного університету «Львівська політехніка». Проходив строкову військову службу.
Працював радіомеханіком на приватних підприємствах. Зі слів рідних, Олег був добрим, справедливим і великодушним, винахідливим, майстром на всі руки. Захоплювався механікою та ремонтом техніки, любив риболовлю й відпочинок на природі.
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів став на захист Батьківщини. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Запорізькому напрямку у складі 65-ї окремої механізованої бригади «Великий Луг» Сухопутних військ Збройних Сил України. У Олега Обухова залишилися дружина, онуки та друзі.
Читайте також: Понад усе любив Україну: підтримайте петицію про присвоєння звання Героя Сергію Жимелі
Джерело: 032.ua
