У четвер, 15 жовтня, Львів попрощається з військовослужбовцями Сергієм Грицевичем, Василем Коваликом, Дмитром Станкевичем та Андрієм Курманом, які віддали життя, захищаючи Україну від російських окупантів.
«Мерія закликає львів’ян та гостей міста долучитись до міської церемонії прощання та утриматися в цей час від розважальних заходів і святкувань», – йдеться у повідомленні.
Прощання із Дмитром Станкевичем розпочнеться о 09:30 у храмі святого Луки (вул. Тракт Глинянський, 161). Прощання з Андрієм Курманом розпочнеться о 09:30 у храмі Успення Пресвятої Богородиці в Дублянах.
Чин похорону Дмитра Станкевича, Андрія Курмана, Василя Ковалика та Сергія Грицевича відбудеться об 11:00 у Гарнізонному храмі свв. апп. Петра і Павла. Опісля, орієнтовно об 11:40, буде загальноміська церемонія прощання на площі Ринок.
Сергія Грицевича та Василя Ковалика поховають на Личаківському кладовищі, на полі почесних поховань №87 (вул. Пасічна), Андрія Курмана — на Голосківському кладовищі, на полі 34-В, Дмитра Станкевича — на кладовищі у Лисиничах, на військовому полі.
Біографічні довідки захисників
Сергій Грицевич (10.01.1987 — 07.05.2025). Уродженець селища Ратне Волинської області.
Навчався у Ратнівському ліцеї №2 імені Миколи Заліпи Ратнівської селищної ради. Згодом здобув кваліфікацію техніка-технолога у Львівському технікумі м’ясної та молочної промисловості Національного університету харчових технологій. Пізніше здобув вищу освіту в Національному університеті харчових технологій.Працював обвалювальником м’яса в товаристві з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Галицька свіжина».
Зі слів рідних, Сергій був надзвичайно доброзичливою, щирою та веселою людиною з оптимістичним поглядом на життя. Вирізнявся енергійністю, був активним, легким на підйом і відкритим до нових вражень. Умів створювати навколо себе теплу й радісну атмосферу, даруючи гарний настрій людям поруч. Захоплювався музикою, а особливо грою на гітарі.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 100-ї окремої бригади територіальної оборони Збройних Сил України. У Сергія Грицевича залишилися мати, донька, дружина, сестра та родина.
Василь Ковалик (28.12.1997 — 14.08.2025). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №90 міста Львова. Згодом здобув професійну освіту у державному навчальному закладі «Львівське вище професійне політехнічне училище».
Проходив військову строкову службу. Працював у сфері обслуговування автомобілів на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Василь був сміливим, щирим і турботливим, відкритим до нових викликів та можливостей. Любив пробувати щось нове, не боявся змін і з цікавістю пізнавав світ. Був товариським, легко знаходив спільну мову з людьми та мав широке коло друзів. Умів підтримати близьких, виявити увагу й турботу. Захоплювався автомобілями.
У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському напрямку у складі 95-ї окремої десантно-штурмової Поліської бригади Десантно-штурмових військ Збройних Cил України. У Василя Ковалика залишилися мати, дві сестри, троє братів та родина.
Дмитро Станкевич (23.02.1986 — 11.10.2026). Львів’янин.
Навчався у середній загальноосвітній школі №96 МЖК-1. Згодом здобув професію техніка-еколога у відокремленому структурному підрозділі «Природничий фаховий коледж Львівського національного університету імені Івана Франка». Вищу освіту здобув у Львівському національному університеті імені Івана Франка за спеціальністю «Біологія та біохімія». Працював у сфері логістики на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Дмитро був щирою, доброю та позитивною людиною. Особливе місце в його житті посідала сім’я, а найбільшу радість дарував час, проведений із донечками. Захоплювався футболом, яким жив і горів, любив читати історичні книжки та статті, подорожувати, ходити в походи й відкривати для себе нові місця. Цінував активний відпочинок і яскраві моменти, проведені з близькими.
У 2025 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Північно-Слобожанському та Дніпропетровському напрямках у складі 80-ї окремої десантно-штурмової Галицької бригади Десантно-штурмових військ Збройних Сил України.
Нагороджений медаллю «Ветеран війни». У Дмитра Станкевича залишилися дружина, дві доньки, батьки, брат, племінниці та велика родина.
Андрій Курман (29.10.1977 — 13.10.2026). Львів’янин.
Навчався у Дублянському опорному ліцеї імені Героя України Анатолія Жаловаги Львівської міської ради. Згодом здобув професійну освіту в закладі професійно-технічної освіти міста Львова.
Проходив військову строкову службу. Працював у сфері громадського харчування на приватних підприємствах.
Зі слів рідних, Андрій був щирою, доброю та життєрадісною людиною зі спокійною вдачею і чуйним серцем. Дбав про близьких, умів зігріти їх своєю турботою. Любив водіння, захоплювався малюванням і риболовлею.
У 2023 році став на захист Батьківщини від вторгнення російських окупантів. Боронив територіальну цілісність та суверенітет України на Донецькому напрямку у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила Сухопутних військ Збройних Сил України.
Нагороджений відзнакою Міністерства оборони України — медаллю «За поранення», медаллю «За оборону міста Бахмут» та медаллю «Ветеран війни». У Андрія Курмана залишилися дружина, донька, син, мати, брат, племінники та родина.
Читайте також: У Винниках відкрили пам’ятну таблицю Герою України Владиславу Аллерову
Джерело: 032.ua
