Українські військові вперше десантували наземного бойового робота з важкого дрона. Апарат ARK-1 із протитанковою міною доправили повітрям глибоко за лінію фронту і випустили вже там – раніше таких операцій ніхто не проводив.
Як передає "Хвиля", про це пише Forbes.
Схему називають "сумчастою": один безпілотник несе інший апарат і випускає його ближче до цілі – за аналогією з тваринами, які носять дитинчат у сумці. До цієї війни ідея жила тільки в презентаціях. Тепер, зазначає автор матеріалу Девід Гемблінг, єдиним обмеженням залишається уява операторів.
В Україні "сумчасту" зв'язку вже обкатали на кількох рівнях. Великі дрони-матки підвозять FPV ближче до цілі, наземні роботи працюють як мобільні пускові майданчики, а морські дрони перетворюються на безекіпажні авіаносці для FPV. Нещодавно безекіпажний катер висадив гусеничного робота з дистанційно керованим кулеметом на Кінбурнській косі – першу висадку такого типу провели без жодної людини.
Найцікавіше в цій історії – те, що Пентагон робив приблизно те саме щонайменше тричі. У 2003 році в межах проєкту STORK маленькі наземні роботи скидали на парашутах із дрона з висоти 400 футів для розвідки в місті. У 2009-му безпілотний гелікоптер Fire Scout висадив розвідувальний робот Dragon Runner вагою 13 фунтів. У 2014-му безпілотний K-MAX доставив майже двотонну машину SMSS – показували, як має виглядати роботизоване постачання на останній, найнебезпечнішій ділянці шляху.
Далі демонстрацій жоден із цих проєктів не пішов. Один із дослідників, який показував систему дистанційної доставки роботів, підсумував це так.
"Усе працювало чудово, але це нікого особливо не зацікавило", – розчаровано сказав він.
У США вистачало і грошей, і готового залізяччя – бракувало мотивації доводити технологію до війська, вважає Гемблінг. Україна ж, за його словами, зібрала робочу систему на мінімальному бюджеті і одразу пустила її в бій.
Питання про майбутнє повітряного штурму залишається відкритим. Російське вторгнення у лютому 2022 року починалося з масованої вертолітної висадки в Гостомелі: окупанти втратили шість гелікоптерів, а контратака вибила їх із аеропорту раніше, ніж підійшли підкріплення. У січневій доповіді британського RUSI "Air Manoeuvre Forces in European Large-Scale Combat Operations" стверджують, що повітряний штурм усе ще можливий – за умови нормального планування і придушення ППО.
"Штурми на кшталт гостомельського – це ставка з високим ризиком і високим виграшем. Але коли і десант, і машини, які його везуть, – роботи, ризик зникає", – пише автор.
Китай уже показав мультикоптер, який висаджує озброєного кулеметом робота-квадрупеда. Такий апарат маневреніший за колісні й гусеничні платформи в місті – зокрема, здатен долати сходи. Роботів можна закидати на дахи як снайперів або спускати поверхами вниз, поки люди тримають периметр унизу.
Україна тестує важчі вантажні дрони для логістики й евакуації поранених – вантажопідйомністю близько 90 кілограмів і більше. Такі машини зможуть закидати і забирати більші наземні комплекси, підвозити батареї та боєкомплект.
Гемблінг допускає, що майбутній маневрений бій виглядатиме як швидкий повітряний штурм роботами під прикриттям масованих дронів, а бронетехніка й піхота підійдуть другою хвилею – закріплювати позиції й дочищати опір. Цього року Україна прагне замінити роботизованими комплексами до 30% особового складу на окремих ділянках фронту.
"Звісно, роботи поки що не настільки спроможні. Але з огляду на темпи їхнього розвитку, підстьобнуті прогресом штучного інтелекту, я б не ставив проти роботів", – підсумовує автор.
Раніше "Хвиля" писала, як ЗСУ планують замінити роботами третину піхоти на найнебезпечніших ділянках. Також ми розповідали про перший в історії війни штурм, який виконали самі лише безпілотні платформи.
