Погрози Дональда Трампа забрати Гренландію підштовхнули союзників по НАТО різко посилити оборону в Арктиці. Але, за оцінкою Foreign Affairs, ті самі провокації тепер здатні зруйнувати найкращий за багато років шанс побудувати спільну оборонну стратегію на Півночі.
Як передає "Хвиля", про це пише у колонці для Foreign Affairs старша наукова співробітниця Американського інституту підприємництва і колишня заступниця помічника держсекретаря США Гезер Конлі.
Криза спалахнула на початку січня, коли Білий дім назвав придбання Гренландії пріоритетом національної безпеки і не виключив застосування армії. Прем'єр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен відповів, що майбутнє острова вирішуватимуть його жителі, а сам він залишиться автономною територією Данії. Прем'єрка Данії Метте Фредеріксен попередила: напад США на Гренландію став би днем, коли НАТО "припинить існувати". На острів навіть перекинули данські та інші європейські підрозділи для позапланових навчань, а данським військовим наказали руйнувати злітні смуги і відкривати вогонь у разі вторгнення. За кілька днів Трамп відкликав погрозу.
Проте епізод разом із розмовами Трампа про перетворення Канади на "51-й штат" змусив арктичних союзників діяти. Канада ще торік виділила 28 мільярдів доларів на модернізацію радарів і системи ППО NORAD, а цього року – ще 29 мільярдів на передові бази, супутниковий зв'язок і арктичні аеродроми. Данія спрямувала понад шість мільярдів на патрульні кораблі, дрони і радари. Норвегія та Британія уклали угоду про боротьбу з підводними човнами, а британський авіаносець вийшов патрулювати арктичні води в межах місії НАТО.
Змінюється й політика самого Вашингтона. Конгрес профінансував будівництво до трьох важких і 11 середніх криголамів, почав вкладати кошти в інфраструктуру вздовж узбережжя Аляски, а протиракетну оборону на Алясці, у Канаді та Гренландії модернізують.
Але, наголошує Конлі, повноцінно захистити північний фланг Вашингтон зможе лише в тісній зв'язці з арктичними партнерами – Канадою, Данією, Фінляндією, Ісландією, Норвегією і Швецією – проти Росії та Китаю. Саме тиск Трампа на їхній суверенітет підштовхнув союзників до нових зобов'язань, але недовіра здатна все зруйнувати. Уже на полях саміту НАТО в Анкарі президент США заявив, що Гренландія "має контролюватися Сполученими Штатами, а не Данією".
Загроза з боку супротивників тим часом зростає. Росія регулярно погрожує підводним кабелям у Північній Атлантиці, а її дрони, за даними колонки, фіксували над Данією і біля норвезьких енергоплатформ. Москва тисне і на норвезький суверенітет над Шпіцбергеном. Китай нарощує флот криголамів і картографує арктичне дно; норвежці нещодавно затримали громадянина КНР за підозрою у шпигунстві біля супутникової станції на півночі країни.
Вихід Конлі бачить у створенні спільного "арктичного щита" – інтегрованих систем спостереження й обміну даними на кшталт розвідувального альянсу для семи арктичних країн НАТО, окремого Арктичного командування США, залучення приватного бізнесу і наукових місій. НАТО, на її думку, найкраще підходить для координації цих зусиль.
Ризик у тому, що всю цю роботу можуть зірвати ще до завершення. Якщо Вашингтон і далі погрожуватиме захопленням нових територій, Канада та Європа переорієнтуються – і будуватимуть оборону проти США, а не разом із ними, як це вже сталося в січні. Провал сьогодні, застерігає авторка, зробить самі Сполучені Штати вразливими завтра.
Раніше "Хвиля" розповідала, як Гренландія відповіла на плани Трампа членством у НАТО. Також ми писали, чому колишній глава МЗС Данії порівняв одержимість Трампа островом із 1938 роком.
