Україна перебудувала кампанію далекобійних дронів проти російської енергетики. Замість широких атак на нафтопереробні заводи удари тепер спрямовують на критичні вузли, які важко замінити.
Як передає "Хвиля", про це пише Financial Times.
Мета вже не в тому, щоб просто підпалити завод чи знищити резервуари. Українські військові планувальники, оператори дронів та енергетики кажуть: завдання – зупинити підприємство надовго і зробити кожен удар дорожчим для Москви.
Один із бійців підрозділу далекобійних ударів сказав виданню, що стратегія ретельно "цілеспрямована та скоординована".
Президент Володимир Зеленський минулих вихідних доручив новопризначеному головнокомандувачу і т.в.о. міністра оборони розширити кампанію далекобійних ударів. Євгеній Хмара розповів, що разом з новим головкомом Михайлом Драпатим працював над планами "максимально переносити війну на землю агресора".
"Україна продовжуватиме ударний і технологічний тиск на Росію всіма засобами", – сказав Хмара. "Маємо масштабувати те, що вже працює", – додав він, окремо згадавши далекобійні удари.
Двоє операторів дронів розповіли, що цілі обирають за детальним технічним аналізом, який роблять фахівці. Враховують логістику, маршрути польоту і ширші оперативні пріоритети.
Перед вильотами підрозділи отримують інструктаж від інженерів-енергетиків і галузевих експертів: які компоненти незамінні для роботи НПЗ і що відновлюватимуть найдовше.
"Кажуть бити ось по цих трубопроводах, або по цій димовій трубі, влучити ось сюди, в цей простір, або в цю частину з'єднання обладнання, або в цю коробку, і так далі", – розповів один з операторів.
Він додав, що частина операцій і далі припадає на великі нафтобази – там використовують боєприпаси з осколковими елементами.
Росія та Україна успадкували схожі енергосистеми радянського проєкту. Тому українські інженери добре розуміють промислові процеси, компонування обладнання і вразливі місця всередині російських об'єктів.
"На жаль, ми вчимося у росіян", – сказав Андрій Загороднюк, ексміністр оборони і голова Центру оборонних стратегій. "Вони роблять з нами тут рівно те саме", – додав він, маючи на увазі російські ракетні та дронові удари по українській енергетиці, військових і цивільних об'єктах.
Місії планують одразу з кількома завданнями і запасними варіантами. Якщо оператори не можуть дістати основну ціль через ППО або збої навігації, вони переходять на заздалегідь обрану другу чи третю ціль, а не скасовують удар.
Командувач Сил безпілотних систем Роберт Бровді, відомий як "Мадяр", каже: атаки на НПЗ – частина ширшої кампанії проти мереж, які тримають російську війну, від експорту нафти до логістики постачання військ.
"Ціль зрозуміла: 1) знищити джерела, що фінансують війну Путіна [нафтова торгівля], і 2) [знищити] військово-промисловий комплекс, який постачає окупаційній армії зброю", – сказав він.
Планувальники називають цей підхід "системною війною": російська енергетика для них – взаємопов'язана мережа, а не набір окремих цілей.
"Ми думаємо про Росію як про систему", – сказав Загороднюк. "Розуміння цієї системи дає змогу визначити критичні частини, де ефект набагато відчутніший".
Склавши карту залежностей між заводами, підстанціями і мережами передачі, українські планувальники знаходять вузли, де порівняно невелика бойова частина руйнує набагато більше, ніж радіус вибуху.
Українські підрозділи почали повторно бити по тому самому критичному обладнанню, не чекаючи завершення ремонту. Про це кажуть самі оператори, це ж показав аналіз супутникових знімків, який зробила FT.
Українські посадовці розповіли, що розвідданими допомагали США і Франція: вони дали змогу скласти карту російської протиповітряної оборони і знайти маршрути, якими дрони її обходять і дістають цілі вглибині Росії.
Бровді додав, що кампанія тримається на "системному знищенні" російських засобів ППО, радарів і РЕБ – саме це відкриває коридори. Далі, за його словами, вибір цілей стає "питанням чистої математики": обсяги виробництва, внутрішнє споживання, експортні потоки і пункти відвантаження.
Він зазначив, що європейська частина Росії й окуповані території України тепер у зоні досяжності. "Вісімдесят мільйонів людей – приблизно дві третини населення Росії – живуть у європейській частині країни, у зоні ураження, яка більше не є і не буде вважатися безпечним тилом Росії", – сказав Бровді.
Загороднюк каже, що планувальники побудували детальну карту російської енергосистеми і визначили вузли, вихід з ладу яких зупиняє великі частини мережі. "Ми б'ємо по критичних вузлах знову і знову – перед тим, як їх відбудують, або одразу після", – сказав він. "Раніше це була велика проблема. Ми били по чомусь, а це потім відбудовували".
Послаблювати темп у Силах безпілотних систем не збираються. "Ескалація ударів, аж до повного знищення паливно-енергетичного сектору та військово-промислового комплексу ворога, неминуча", – сказав Бровді.
Раніше "Хвиля" розповідала, як американська розвідка допомагає українським дронам обходити російську ППО. Ми також писали, чому найбільший НПЗ Москви не запрацює до кінця року.
