Кліматичний саміт ООН COP31, що проходив у турецькій Анталії під головуванням Австралії, завершився без ухвалення головної політичної угоди, повідомляє ВВС.
Переговори, які мали закінчитися ще в п'ятницю, затягнулися до неділі та стали найдовшими в історії кліматичних конференцій ООН, однак сторонам так і не вдалося подолати глибокі розбіжності щодо викопного палива та фінансової допомоги. Це перший випадок із часів копенгагенського саміту 2009 року, коли головний документ конференції провалився.
Головною причиною зриву домовленостей стала відсутність у фінальному проєкті тексту прямої згадки про викопне паливо – основне джерело глобального потепління. Якщо в першому варіанті документа, представленому в понеділок, термін "викопне паливо" згадувався шість разів, то до ранку неділі його повністю прибрали через спротив нафтовидобувних держав. Зокрема, Саудівська Аравія наголосила на своїй незначній частці в історичних викидах парникових газів, а Росія застерегла від надто швидкої відмови від вугілля, нафти й газу, заявивши про ризик "паливної бідності". У результаті фінальний проєкт містив лише непряме посилання на угоду COP28 2023 року про поступовий перехід від викопного палива.
Представник Європейського Союзу, міністр Ірландії Дарра О'Браєн, чітко дав зрозуміти, що ЄС "рішуче" заперечує проти цього, заявивши, що "ці рішення навіть близько не відповідають рівню амбіцій, необхідному для боротьби зі зміною клімату".
"Неприпустимо, щоб ми мали кліматичний пакт, у якому немає жодної згадки про викопне паливо", – сказав він.
Інші країни, такі як Панама та Маршаллові Острови, також розкритикували угоду за те, що вона далеко не достатньо відповідає темпам кліматичних змін.
Ще однією перепоною для угоди стало фінансування адаптації бідних країн до наслідків зміни клімату, таких як екстремальна спека та посухи. Попри торішню домовленість на саміті COP30 у Бразилії потроїти відповідну фінансову підтримку, цьогорічний документ не містив ані конкретних сум, ані базових показників для розрахунків. Країни, що розвиваються, розкритикували відсутність чітких зобов'язань, вбачаючи в цьому спробу багатих держав уникнути відповідальності.
"Заможні країни та уряди, що забруднюють довкілля, не можуть продовжувати приходити з порожніми руками", – заявив Мохамед Адов із "Power Shift Africa", африканського аналітичного центру з питань клімату та енергетики.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш, виступаючи на своїй останній Конференції сторін перед відставкою, заявив, що "глибоко розчарований".
Він виступив проти того, що назвав "потужними інтересами галузі викопного палива", які, за його словами, "беруть приклад із стратегії великих тютюнових компаній: спотворюють наукові дані, затримують прийняття політичних рішень, блокують дії та накопичують величезні прибутки, тоді як люди в усьому світі платять за це ціну".
Міністр енергетики Великої Британії Міатта Фанбулле назвала невдачу у досягненні політичної угоди "надзвичайно розчаровуючою".
"Це лише зміцнює нашу рішучість співпрацювати з партнерами по всьому світу над реальним прогресом, досягнутим в Анталії у боротьбі з кліматичною кризою", – сказала вона, додавши, що зобов'язання Великої Британії є "непохитними".
Кріс Боуен, міністр уряду Австралії та голова переговорів на COP31, заявив, що в ході обговорень існують "неподоланні червоні лінії".
Він вказав на "найскладнішу та найнапруженішу геополітичну ситуацію за всю історію людства". Водночас, за його словами, "наслідки зміни клімату погіршуються", що ще більше підвищує ставки.
Конференція відбулася на тлі тривожних прогнозів, згідно з якими 2026 рік може стати найспекотнішим за всю історію спостережень, що вже призвело до літньої спеки в Європі та раптових повеней у Непалі. Саміт уперше офіційно визнав, що світ у найближчі роки перевищить критичний поріг потепління у 1,5°C, встановлений Паризькою угодою 2015 року, а чинна політика урядів веде планету до потепління приблизно на 2,8 градуса до кінця століття.
Попри провал головної угоди, учасникам вдалося досягти прогресу щодо механізму справедливого переходу для підтримки працівників під час трансформації енергетики, а понад 80 країн підтримали ініціативу Туреччини довести частку електроенергії у світовому енергоспоживанні до 35% до 2035 року. Виконавчий секретар Рамкової конвенції ООН зі зміни клімату Саймон Стілл заявив про намір розглянути реформування переговорного процесу, заснованого на консенсусі, напередодні наступного саміту COP32, який відбудеться в Ефіопії в листопаді 2027 року.
Джерело: https://www.bbc.com/news/articles/cqwy06zrd26lo




















































