Черги на заправках по всій Росії, злет цін на бензин і бум чорного ринку пального. Українські удари по нафтопереробці зачепили те, на чому тримається влада Володимира Путіна: негласну угоду з населенням, за якою стабільність і достаток обіцяють в обмін на обмеження свобод.
Як передає "Хвиля", про це пише французьке видання Le Monde.
Поки Київ б'є по НПЗ, нафтобазах і танкерах, уряд не може швидко знайти вихід. Криза ризикує затягнутися, посилити невдоволення людей і зіпсувати образ "національного лідера".
Атаки на великі заводи, зокрема в Омську та Ярославлі, оголили вразливе місце – внутрішню логістику.
"Швидко перенаправити ланцюжки постачання на залізницю неможливо. Цистерни належать приватним операторам, яких не можна просто мобілізувати указом", – пояснює Микола Кульбака, професор Європейського гуманітарного університету у Вільнюсі.
Імпорт пального, наприклад з Індії, проблему не закриє. За словами аналітика, на це піде близько місяця, а далі почнуться ті самі труднощі, що й з рештою внутрішніх постачань.
Уряд, який щедро субсидує ціни на пальне, поки пропонує напівзаходи.
"Ми бачимо поєднання напівзаходів – обмеження покупок за QR-кодами чи відстеження номерних знаків, випуск бензину нижчої якості – і неминучий бум чорного ринку. Бо державні компанії й армія, на які обмеження не поширюються, обов'язково перепродаватимуть субсидоване пальне з-під поли", – продовжує економіст.
Потужності нафтопереробки скоротилися на 40%, але "все не так уже й погано", вважає Андрій Яковлєв із Вільного університету Берліна. Причину швидкого дефіциту він бачить у соціальній психології.
"Влада приховує інформацію про справжній масштаб атак і штучно тримає ціни на бензин. Це створює вибуховий попит і призводить до дефіциту. Люди не вірять тому, що їм кажуть чиновники, вони думають, що завтра буде гірше, тому купують бензин сьогодні, навіть якщо доведеться вистояти довгу чергу. У підсумку криза лише посилюється", – каже дослідник.
Після кількох років зростання на масштабних бюджетних стимулах, особливо у 2023 і 2024 роках, російська економіка почала відчувати наслідки війни. Темпи зростання цього року сповільнилися, дефіцит бюджету помітно зріс. Подорожчання нафти дає казні короткий перепочинок, але не покриває витрат на війну, зазначає Гелі Сімола, старша економістка Інституту економік, що розвиваються, Банку Фінляндії.
Негайної економічної чи фінансової кризи вона не очікує. Росія поки здатна фінансувати війну проти України, хоч ухвалюватиме дедалі складніші рішення.
Банківської кризи ніхто не виключає. Брюссель готує 21-й пакет санкцій, який мають остаточно ухвалити в липні, і спрямований він передусім проти російських банків та криптовалютних мереж.
"Передбачити банківську кризу так само складно, як і перемогу на чемпіонаті світу з футболу: ніколи не можна оголосити про неї з упевненістю, але деякі ознаки в Росії вказують на те, що умови для неї дедалі більше дозрівають", – каже Лоран Вейль, професор економіки Страсбурзького університету.
Банки затиснуті між зростанням неплатежів і падінням попиту на кредити через скорочення пільгових позик. Їхня прибутковість, прогнозує Вейль, різко погіршиться. Кредитування сконцентроване на кількох великих і сильно закредитованих компаніях, тож фінансових труднощів у кількох гігантів вистачить, щоб банки зіткнулися з проблемами ліквідності та платоспроможності.
Реальним професор називає і ризик втрати довіри вкладників. Росія досі відчуває наслідки дефолту 1998 року, коли системи страхування вкладів ще не існувало, численних банкрутств банків за останні два десятиліття і загалом низької довіри населення до державних інститутів.
Раніше "Хвиля" писала, що бензину в Росії вистачає лише на дві третини попиту. Також ми розповідали, як неякісне пальне почало ламати двигуни росіянам.
