Війна Росії проти України може тривати ще роками, і швидкого прориву на фронті немає ні в кого. Так вважає норвезький історик, професор Єльського університету Одд Арне Вестад. Він також помітив зміну в настроях Вашингтона: неприязнь Дональда Трампа до Володимира Путіна відчутно посилилася.
Як передає "Хвиля", своїми оцінками Вестад поділився в інтерв'ю DW.
Історик порівнює нинішню війну з Першою світовою. За його словами, Росія починала її з розрахунку на швидку кампанію, але загрузла – через опір українців і через мережу союзів, яку вдалося збудувати Києву. Тепер, вважає Вестад, склалася патова ситуація, і протримається вона довго, поки не станеться дипломатичний прорив.
"Ця війна може тривати ще роками", – сказав професор. Він пояснює: у Росії дуже мало шансів на прорив, але й можливості України обмежені. Далі все залежить від того, наскільки швидко Москва вичерпає ресурси, кидаючи людей і техніку в бої на сході.
Найважливішим зараз Вестад називає припинення вогню – і каже, що в цьому повністю згоден із Зеленським. Уже на основі перемир'я, на його думку, з часом можна вибудувати стабільнішу ситуацію.
Що зробить далі Путін? На думку історика, той спробує одразу два шляхи – і нову хвилю мобілізації, і переговори. Спочатку Кремль кине в бій ті мізерні ресурси, які ще має, щоб домогтися хоч якогось результату. А коли стане ясно, що прориву не буде, Путін може вдати, ніби готовий говорити про перемир'я.
Окремо Вестад зупинився на позиції США. Трампа, за його словами, дедалі менше цікавить угода з Путіним. Президент США розраховував швидко закінчити війну разом із Кремлем – але цього не сталося.
Історик каже, що манера Путіна спілкуватися – і на особистих зустрічах, і публічно – створює у Трампа враження, що з ним просто грають. "Якщо є щось, чого цей президент не любить, то це відчуття, що ним маніпулюють", – зазначив Вестад. Наслідок помітний у Вашингтоні: "Явно посилилася неприязнь до Путіна і того, що уособлює Росія". Але, уточнює історик, любові до України від цього більше не стало.
Шанси Росії на перемогу професор оцінює як обмежені й наводить три причини. Головна – ситуація на фронті: щоб досягти прориву, Москві довелося б різко наростити зусилля, а наявною зброєю це навряд чи можливо. Друга – військова підтримка Заходу нікуди не зникне. Третя – надія Кремля на політичний злам у Європі чи США, який нібито врятує Росію, це, за словами Вестада, нездійсненна мрія.
Європі, вважає історик, є сенс говорити з Путіним напряму – але без спроб нав'язати жорсткі умови. Головне, що має усвідомити Кремль, – Європа підтримуватиме Україну і до перемир'я, і після мирної угоди.
Якщо Росія втягнеться в іще масштабніші війни, майбутнє держави в її нинішньому вигляді опиниться під загрозою, попереджає Вестад. Він проводить паралель з Австро-Угорщиною та Російською імперією, які свого часу вплуталися у війну більшу, ніж могли виграти. "Це, ймовірно, означатиме кінець російської держави в тому вигляді, в якому ми її бачимо сьогодні", – каже історик.
Саму по собі війну в Україні Вестад не вважає зародком нової світової. Небезпека, за його словами, в іншому: якщо додасться несподівана глобальна криза – "чорний лебідь", теракт чи зіткнення десь в іншому регіоні, – то війна в Україні разом із протистоянням США та Ірану й напругою на Близькому Сході та у Східній Азії може спрацювати як детонатор. "Саме це, по суті, сталося влітку 1914 року", – підсумував професор.
Раніше "Хвиля" розповідала, чому після саміту G7 у Трампа з'явився привід тиснути на Путіна. Також ми писали, як російські яструби вимагають від Путіна ескалації та зриву переговорів.
