Чергова хвиля російських ударів по енергетичній інфраструктурі може призвести до повної зупинки роботи метрополітену, трамваїв та тролейбусів не лише в столиці, а й по всій Україні.
Про реальність такого сценарію та його наслідки розповів інженер-енергетик В'ячеслав Скриль, співзасновник ГО "Пасажири Києва".
Два сценарії колапсу
На відміну від побутових споживачів, електротранспорт залежить не лише від наявності електроенергії, але й від стану самої інфраструктури. Скриль виділяє два критичні фактори, які можуть паралізувати роботу міського транспорту.
- Перший – пряме пошкодження тягових підстанцій та ліній електропередач під час обстрілів. У такому випадку навіть за наявності генерації доставити електрику до трамваїв чи метро фізично неможливо.
- Другий – загальний дефіцит виробництва електроенергії в країні, коли мережі цілі, але немає чим їх живити.
Поки що столиця стикається переважно з першим сценарієм. Після кожного обстрілу енергетики ліквідують пошкодження за 1-3 дні, і транспорт повертається до роботи. Тягові підстанції Києва мають пріоритет у постачанні електроенергії, тому дефіцит генерації поки не впливає на їхню роботу.
Втім, ситуація може різко змінитися. Якщо дефіцит електроенергії досягне критичного рівня, рішення про долю транспорту прийматимуть не інженери, а політики. І тут починається найцікавіше.
"Цілком можливо, що буде ухвалено політичне рішення про зупинку роботи електротранспорту, а ресурс наявної електроенергії вивільнять для населення або критичних підприємств", – попереджає енергетик.
Прецедент уже був у 2022 році, коли столичний електротранспорт зупинили з політичних міркувань, хоча технічної необхідності в цьому не існувало. Скриль не виключає повторення такого рішення, особливо якщо громадська думка схилятиметься до пріоритету побутових споживачів над транспортом.
Регіони вже живуть у новій реальності
Те, що для Києва поки залишається гіпотетичним сценарієм, у регіонах уже стало буденністю. У Черкасах, Житомирі та низці інших міст тягові підстанції регулярно потрапляють під графіки відключень, що суперечить діючим нормам. Фактично, це означає, що трамваї та тролейбуси зупиняються разом із побутовими споживачами.
Найдраматичніша ситуація склалася не так давно в Харкові після обстрілів, коли метрополітен взагалі припинив роботу. Причина – комбінація знищеної генерації в регіоні та пошкоджених мереж, які унеможливлюють постачання електроенергії ззовні. Але є ще один технічний нюанс.
"Напруга знижувалася на понад 30%. Коли поїзд рушав би зі станції, світло на ній би гаснуло", – описує Скриль ненормальний режим роботи, через який довелося закрити підземку.
Метро – "священна корова" Києва
Столична влада ставиться до метрополітену як до абсолютного пріоритету серед усього міського транспорту. Трамваї та тролейбуси закривають при найменших ускладненнях, тоді як метро намагаються тримати до останнього. Але чи виправдана така політика?
Скриль ставить це під сумнів. Технічно метро "зашито" в єдину мережу з поверхневою інфраструктурою. Якщо зверху мережі критично пошкоджені, жодне резервування не врятує підземку від зупинки. Саме це й сталося 23 листопада 2022 року – єдиний день справжнього блекауту в Україні, коли енергосистема повністю розвалилася.
Перші сигнали про проблеми вже з'являються. На станції "Політехнічний інститут" днями зникало світло на ескалаторах та пероні. Поки це короткочасні аварійні відключення на кілька хвилин, але вони свідчать про критичне навантаження на мережу.
Фунікулер – жертва радянської економії
Окрема болюча тема – Київський фунікулер, який зупиняється по кілька разів на день. Причина банальна: ще за радянських часів для нього передбачили мінімальне резервування електропостачання.
Технічно його можна модернізувати за 5-10 мільйонів гривень, але за три роки війни влада так і не знайшла ні коштів, ні політичної волі для цього.
Сценарій для Києва: 2-3 дні без метро
Якщо росіяни завдадуть масованого удару по енергетиці, київський метрополітен може зупинитися на 2-3 дні – це найкритичніший сценарій, який допускає Скриль. Після відновлення мереж та нарощування генерації робота відновиться.
Але експерт застерігає від паніки та крайніх рішень. Якщо електроенергії катастрофічно не вистачатиме, пасажиропотік і так різко впаде – люди менше їздитимуть на роботу, частина взагалі покине місто. Тому розумніше не закривати транспорт повністю, а масштабно скоротити його роботу під реальні потреби.
Повернення в 1959-й: місто без метро
Якщо весь електротранспорт зупиниться, Київ опиниться в ситуації 1959 року – коли підземка ще не запрацювала. Замінити її автобусами неможливо фізично. У столиці зараз курсують 330-340 автобусів, 235 тролейбусів та 160 трамваїв. Навіть якщо запустити додаткові 60-70 автобусів, вони не компенсують втрату великогабаритного електротранспорту, не кажучи вже про метро, яке перевозить мільйони пасажирів.
"Електротранспорт споживає не так вже й багато електроенергії", – наголошує Скриль, маючи на увазі, що його повне закриття заради вивільнення ресурсів має сумнівну економічну доцільність.
Джерело: hvylya.net
