Росія намагається залити паливну кризу імпортом з-за кордону, і в Кремлі вже заявляють про переговори з певними країнами, назви яких не називають. Але сходознавець та експерт з нафтогазового ринку Михайло Крутіхін вважає, що це не врятує країну-агресора, а лише змусить бюджет викладати величезні суми.
Як передає "Хвиля", про це аналітик розповів в ефірі програми "Честное слово" на YouTube-каналі "Популярная политика".
Про переговори з неназваними партнерами говорив речник Кремля Дмитро Пєсков. Крутіхін не заперечує, що нафтопродукти на світовому ринку купити можна – їх удосталь в Азії та на Близькому Сході. Проблема в економіці угоди. Свою нафту Росія продає з великою знижкою, приблизно на 20-23 долари за барель дешевше від марки Brent, а купувати пальне доведеться за світовими цінами.
Жоден нормальний експортер не відправить дизель до Росії дешевше, ніж до Європи, тож Москві доведеться переплачувати, аби перенаправити вантажі на себе. Додається дорога страховка танкерів: бензин і авіагас горять значно легше за сиру нафту, а морський шлях довгий і пролягає через воєнну зону. У підсумку різницю муситиме покривати федеральний бюджет, щоб утримати ціни на заправках. І це не разова закупівля – українські удари по НПЗ слабшати не збираються.
Окремо Крутіхін розібрав слова Володимира Путіна про використання резервів пального. Той назвав обсяг у тоннах – і аналітик одразу взявся рахувати. "Починаю рахувати – цього вистачить менш ніж на сім днів", – сказав він. Ідеться про запаси так званого Росрезерву, які тримають на надзвичайні випадки. Але й самі бази Росрезерву горять: під Ростовом-на-Дону така база палала тиждень, ще одна поблизу Рибінська теж потрапила під удар.
Не витримує критики й обіцянка віцепрем'єра Олександра Новака, який курирує енергетику, наростити видобуток нафти до квоти ОПЕК+ і збільшити випуск нафтопродуктів. "Це неможливо. Фізично це неможливо зробити", – наголосив Крутіхін. Видобуток у Росії й так падає через пошкоджені заводи, удари по магістральних нафтопроводах із Західного Сибіру та виснажені родовища. Щоб вибрати квоту, країні довелося б додати близько 50 мільйонів тонн нафти на рік.
Причина – у безперервних атаках. "Українські дрони летять і летять на ці ж заводи і один за одним виводять їх з ладу", – сказав експерт. За його словами, в європейській частині Росії не залишилося жодного НПЗ, навіть невеликого, який би не постраждав. Удари зміщуються на схід: діставали Перм, Тюмень, Оренбург, на черзі – найбільший виробник бензину в Омську. Крутіхін певен, що дрони чи ракети долетять і за 3000 кілометрів. Навіть антидронові сітки на Московському НПЗ, за його словами, ситуацію не врятували.
Головний ефект цих ударів, вважає аналітик, не на фронті, а в економіці – і його вже відчуває московська верхівка. Крутіхін звернув увагу на заяву Германа Грефа про те, що годі шукати громадянина Росії, який не хотів би якнайшвидшого завершення війни. Таких публічних сигналів, зауважив експерт, від початку вторгнення не лунало.
