Українські біженці в Польщі з 1 липня втратили право безкоштовно жити в центрах тимчасового розміщення. Тепер їм доводиться самостійно орендувати житло або переїжджати у приватні квартири. Найбільше нові правила вдарять по тих, хто не може працювати – літніх людях, особах з інвалідністю та вагітних.
Як передає "Хвиля", про це пише The Telegraph. Влада пояснює зміни бажанням зменшити фінансовий тягар: за чотири роки польські платники податків витратили на підтримку близько мільйона українських біженців приблизно 40 мільярдів злотих.
Закон має підштовхнути українців або повертатися додому, або утримувати себе самостійно, якщо вони хочуть залишитися. Але під удар потрапляють тисячі вразливих людей, які не здатні заробляти на життя.
Серед них – 74-річний Костянтин Костецький та його 70-річна дружина Віра. Подружжя вісім місяців прожило під російською окупацією в Куп'янську, поки не змогло виїхати. У Польщі їх безкоштовно поселили в готелі в місті Гожув-Велькопольський. Тепер їм загрожує виселення.
"У нас немає плану, і ми не знаємо, що робити", – розповів колишній електрик Костецький. Його українська пенсія – 500 злотих на місяць, дружини – 300 злотих. Навіть разом цих грошей не вистачить: середня оренда квартири у Варшаві сягає близько 5 тисяч злотих. "Молоді можуть працювати, можуть орендувати квартиру, але не в моєму віці. Якщо доведеться переїхати в іншу країну – переїдемо. Але я все ще сподіваюся, що нові правила скасують", – додав він.
Готель, де живе подружжя, прихистив близько 70 пенсіонерів. Його утримує шведсько-польський благодійник Лес Гондор. Він побоюється, що нові правила фактично змусять його викинути літніх і хворих людей на вулицю. "Що нам робити з цими людьми? Викинути на тротуар? Ні. Їм треба допомагати", – сказав Гондор і пообіцяв за потреби й далі безкоштовно прихищати вразливих українців.
Без житла ризикують залишитися й вагітні. 30-річна Юлія Агаркова з Дніпра разом із чоловіком виховує шістьох дітей, сьому дитину подружжя чекає найближчим часом. Обоє працюють і готові платити за оренду, але зіткнулися з іншою проблемою – польські орендодавці не хочуть здавати їм житло. "Коли ти намагаєшся зняти квартиру і кажеш, що ти українець, іноді тобі просто кидають слухавку. А коли згадуєш, що маєш шістьох дітей, це теж не допомагає", – розповіла жінка.
Частина критиків пов'язує новий закон із загостренням відносин між Варшавою та Києвом. Попри тісний союз, дві країни сперечаються через конкуренцію в аграрному секторі та різні погляди на історію Другої світової війни. Під час президентської кампанії 2025 року темою стали звинувачення, що українські фермери демпінгують ціни завдяки пільговим правилам ЄС. Переможець виборів, історик і націоналіст Кароль Навроцький, згодом заявив, що виступає проти вступу України до ЄС.
Ще більше відносини загострило перейменування української військової частини на честь Української повстанської армії. В Україні воїнів УПА вшановують як борців за незалежність, а в Польщі організацію звинувачують у геноциді етнічних поляків на Волині під час війни. Через цей конфлікт Навроцький позбавив Володимира Зеленського ордена Білого орла – найвищої державної нагороди Польщі.
Роздратування тривалим перебуванням українців зростає й у Німеччині, яка прихистила 1,2 мільйона біженців, та в Ірландії, що прийняла 84 тисячі. Костецький сподівається лише на те, що ці настрої не залишать його з дружиною на вулиці. "Люди повинні думати позитивно й думати про майбутнє. А не про ті історичні факти, що колись існували між народами, між країнами", – сказав він.
Раніше "Хвиля" докладно розповідала, як змінилися умови перебування українців у Польщі. Також ми пояснювали, кому з біженців доведеться платити за житло, а хто збереже пільги.
