Світові армії намагаються зрозуміти, наскільки радикально зміниться війна найближчими роками – і чи не перетворяться сотні мільярдів доларів, вкладені в танки, літаки та кораблі, на купівлю коней і стріл напередодні епохи кулеметів. Головними підказками стали дві війни: російсько-українська та кампанія США й Ізраїлю проти Ірану.
Як передає "Хвиля", про це пише The Wall Street Journal. Автор матеріалу – головний кореспондент видання з міжнародних питань Ярослав Трофімов.
Спершу західні воєначальники відмахувалися від війни в Україні: мовляв, у власному конфлікті вони матимуть перевагу в повітрі та точну зброю для швидкого нищівного удару. Але нездатність США й Ізраїлю завдати стратегічної поразки Ірану – після витрати значної частини високоточних боєприпасів – підірвала цю впевненість.
Дрони й дешеві високоточні боєприпаси прийшли надовго. Далекобійні ракети, які раніше були розкішшю для великих держав, тепер розходяться по світу. Безпечного тилу за сотні кілометрів від фронту більше немає – під ударом опиняються і американські бази в Перській затоці, і російські об'єкти в глибині країни. А через дешеві сенсори будь-яке скупчення військ швидко помічають і б'ють по ньому ще до підходу до поля бою.
Чи можна називати це революцією – думки розходяться. "Революції у військовій справі часто проголошують, але вони рідко настають. Більшість змін, як-от нинішнє поширення дронів і точних ударів, є еволюційними", – вважає старший науковий співробітник Фонду Карнегі Майкл Кофман. Він нагадав, що порох століттями співіснував на полі бою з лицарями та пікінерами.
Інші налаштовані рішучіше. Луїс Мослі, який очолює європейський підрозділ Palantir, припускає, що 2026 рік запам'ятають на століття – як момент прориву на кшталт винаходу пороху. Йдеться про автономність. За його словами, проти адаптивного супротивника вирішальною стає швидкість змін, а не сама технологія: передова зброя застаріває за місяці.
Саме тут Україна показала світу нову модель. Українські бригади отримують "е-бали" за підтверджені відео ураження російської техніки й живої сили, конвертують їх у гроші через мережу Delta і напряму купують нові системи у виробників через закритий онлайн-майданчик. Зброя фактично перетворюється на підписку, яку постійно оновлюють під зміни на фронті. "Сталася ментальна революція на рівні закупівель і на рівні військового та політичного керівництва", – каже гендиректорка компанії Fire Point Ірина Терех. За її словами, інженери тепер сидять на передовій, п'ють каву з військовими й разом шукають рішення. На дрони припадає понад 90% втрат ворога.
Війна дронів зламала й базове поняття переваги в повітрі. США могли повністю контролювати небо Ірану винищувачами F-35, але не змогли захистити свої бази в Перській затоці від іранських дронів і ракет. Україна визнала дрони окремим родом війни. "Виміром є час. Сенс – скоротити ланцюг ураження, прибрати ручні кроки, щоб на кожному етапі ухвалювати й виконувати рішення про удар швидше за ворога", – пояснює гендиректор компанії Uforce Олег Рогинський.
Наступним великим зрушенням стане штучний інтелект. Автономні дрони німецької Helsing уже патрулюють траси на окупованому півдні України, самі вишукуючи цілі. Росія через брак доступу до Starlink почала застосовувати дрони "Молния" без людини в контурі керування. За прогнозом співкерівника Helsing Гундберта Шерфа, за п'ять – десять років автономність стане головним переломним чинником на полі бою.
Попри все, армії не можуть поставити готовність на паузу заради переозброєння. Для Німеччини та Європи головна загроза – можлива війна з РФ. "Ми не можемо зупинити стримування й сказати супротивнику повернутися у 2039 році", – наголосив генеральний інспектор бундесверу генерал Карстен Бройєр.
Раніше "Хвиля" розповідала, яким бачить поле бою майбутнього генерал бундесверу. Також ми писали, чому війна з Іраном оголила вразливість дорогої зброї США перед дешевими дронами.
