Американська розвідка більше не виключає, що Володимир Путін наважиться перевірити НАТО на міцність обмеженим ударом по країні альянсу, не чекаючи завершення війни проти України. Сценарії розглядають різні – від кібератаки до невеликого наземного вторгнення на східному фланзі.
Як передає "Хвиля", про це пише The Wall Street Journal з посиланням на нові доповіді розвідки США та американських посадовців.
Донедавна у Вашингтоні виходили з того, що Путін не чіпатиме НАТО, поки воює в Україні. Ця оцінка змінилася на початку цього року. Причина – Путіна дедалі сильніше тиснуть на фронті й вимагають перемоги вдома. Українські дрони завдають усе більших збитків і російській армії, і нафтовій галузі, тоді як російські війська просуваються повільніше й із важкими втратами.
У США та Європі дедалі частіше бачать ознаки того, що Росія вже промацує альянс: російські крилаті ракети падали в Польщі, дрони залітали до Румунії. Мета можливого удару по НАТО, якщо він станеться, одна – розколоти альянс, кажуть співрозмовники видання.
"Питання в тому, як у такому разі відреагують Сполучені Штати. Метою [Росії] завжди було поставити під сумнів надійність НАТО і відділити США від союзників", – сказала старша наукова співробітниця Американського інституту підприємництва Хезер Конлі.
Розвідка окреслює часові рамки від цієї осені до 2029 року. Найекстремальніший варіант – обмежене наземне вторгнення – вважають малоймовірним, але його ймовірність зростає з часом. Такий крок автоматично запускає статтю 5 про колективну оборону. А от щодо реакції на кібератаки та гібридні дії стаття 5 формулює все значно менш чітко.
"Реагувати на атаку, яка не дотягує до п'ятої статті, завжди було викликом для НАТО, і досі союзники справді воліли не загострювати", – зазначила Конлі.
Вона нагадала, що коли 2007 року Росія влаштувала серію кібератак на Естонію, Таллінн вирішив розбиратися з кризою двосторонньо.
У Пентагоні та штабі Верховного головнокомандувача ОЗС НАТО в Європі коментувати розвідданi відмовилися. "Ми постійно продумуємо і готуємо найрізноманітніші сценарії. НАТО стежить за ситуацією, і ми готові стримувати та захищати, коли це потрібно, що й продовжуємо демонструвати", – заявив речник альянсу полковник Мартін О'Доннелл.
Нові оцінки лягли на давню проблему – брак критично важливих боєприпасів. Запаси США просіли через передачу зброї Україні та війну з Іраном. У зоні ризику – далекобійні Precision Strike Missile і ATACMS, а також переносні Stinger. Низькі й запаси протиповітряної оборони: перехоплювачі Patriot, SM-3 і THAAD, радари Thaad, артилерійські підрозділи ППО.
У Пентагоні це заперечують. Головний речник відомства Шон Парнелл назвав повідомлення про дефіцит боєприпасів неправдивими, а речниця Білого дому Анна Келлі заявила, що військових у США "більш ніж достатньо" для всіх стратегічних цілей Дональда Трампа.
"У нас є все необхідне, щоб завдати удару в час і в місці, які обере президент. У кількох зонах відповідальності бойових командувань ми вже провели успішні операції, зберігаючи при цьому глибокий і готовий до застосування арсенал для захисту наших людей та наших інтересів. Будь-який противник, який плутає медійний шум зі слабкістю Америки, дізнається правду важким шляхом", – сказав Парнелл.
Водночас голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Ден Кейн нещодавно попереджав Білий дім про скорочення кількості перехоплювачів ППО. За словами Тома Карако з Центру стратегічних і міжнародних досліджень (CSIS), саме PrSM, ATACMS і Stinger стануть ключовими, якщо доведеться відбивати наземне вторгнення Росії.
За оновленою оцінкою CSIS, у війні з Іраном США витратили від 1060 до 1430 ракет Patriot – після чого в американському арсеналі могло залишитися всього 870.
"Якщо питання лише в тому, щоб воювати з Іраном, то навіть попри те, що ми витратили половину перехоплювачів, трохи більше, у нас усе ще залишається половина. Тож проти Ірану ми можемо триматися ще досить довго. Проблема в тому, що Пентагон зараз дуже стурбований тим, як це вплине на ситуацію в західній частині Тихого океану з Китаєм", – сказав співавтор доповіді CSIS Марк Кансіан.
Раніше "Хвиля" писала, що генерал Бен Годжес описав сценарій можливого нападу Росії на НАТО. Про те, скільки далекобійних ракет США спалили у війні з Іраном, ми розповідали окремо.
