Людина, яка десятиліттями оплакує розпад СРСР як "найбільшу геополітичну катастрофу", у серпні 1991-го не захищала радянську батьківщину: рівно у дні путчу Путін написав заяву про звільнення з КГБ і продовжив працювати на демократа Собчака, вже обраного мером Ленінграда. Цей висновок розбиває офіційну кремлівську легенду.
Як передає "Хвиля", про це розповів письменник і журналіст Михайло Зигар, який вивчав пізні радянські роки Путіна для книги "Темна сторона землі", в ефірі на YouTube.
"Путін – класична радянська людина, якій узагалі все байдуже, крім особистого побуту. Що було найважливішим для радянської людини? Джинси. Усе, що траплялося з Путіним у пізні радянські роки, – рівно це. Путін у момент путчу не намагався захистити радянську батьківщину і відвернути найбільшу геополітичну катастрофу. Навпаки – рівно в цей день він написав заяву про звільнення з КГБ. Як нормальний радянський цинік, він ніколи не вірив у жодну марксистсько-ленінську ідеологію", – заявив Зигар.
Ця версія збігається з тим, що пізніше розповідав сам Путін: в інтерв'ю для фільму "Дело Собчака" він визнавав, що під час путчу обрав сторону Єльцина і Собчака, подав рапорт про відставку з органів, а Собчак особисто телефонував голові КГБ Крючкову, щоб рапорт підписали. Тобто майбутній "збирач русского мира" у вирішальний момент історії СРСР оформлював розлучення зі спецслужбою, якою потім пишатиметься все життя.
Пояснення Зигаря просте: для Путіна головною цінністю завжди був особистий побут. Показовий епізод із книги: перед відрядженням він мав вибір – рік довчитися і стати шпигуном рівня ФРН або негайно їхати в НДР до пива й сосисок. Він обрав негайно. А справжньою особистою катастрофою для нього стало падіння Берлінської стіни – не крах ідеї, а кінець закордонного відрядження і повернення до Ленінграда.
