Ексклюзиви 75 тисяч доларів за тіло: чому на альбіносів досі полюють в Африці
13 червня світ згадує про людей, які від народження відрізняються зовні, але стикаються з загрозами, набагато серйознішими за просто цікаві погляди. В одних країнах альбіноси змушені боротися з важкими наслідками хвороби та ризиком раку шкіри, а в інших — буквально рятуватися від полювання, заснованого на давніх забобонах. Чому рідкісна генетична особливість досі стає причиною дискримінації, насильства і навіть вбивств, з'ясовував Фокус.
Вони не такі, як усі, — люди-альбіноси. Їх не так багато на Землі, але при цьому над ними нависає смертельна небезпека: одні можуть стати жертвами забобонів, інші — померти від раку шкіри. По суті, все їхнє життя — це боротьба за виживання.
Саме 13 червня відзначається Міжнародний день поширення інформації про альбінізм. Він був встановлений рішенням Генеральної Асамблеї ООН і відзначається з 2015 року. По суті, альбіноси відрізняються від інших людей тим, що є носіями рідкісного гена, який піддається спонтанній мутації ще в момент зачаття.
Альбінізм (від лат. albus — білий), або гіпопігментація, — вроджена часткова або повна відсутність меланіну — пігменту, який визначає колір шкіри, очей і волосся. Причина виникнення альбінізму — спадкове ушкодження тирозинази (ферменту, необхідного для біосинтезу меланіну).
Відео дня
Меланін — захисний пігмент, який поглинає УФ-промені та не пропускає їх углиб шкіри, тому через його нестачу або відсутність біла шкіра таких людей є більш чутливою до сонячного ультрафіолету, ніж у інших. Вона легко піддається сонячним опікам, через що має дуже високий ризик розвитку раку шкіри та меланоми. У деяких країнах більшість осіб, які страждають на альбінізм, помирають від раку у віці 30–40 років.
Крім того, альбінізм часто супроводжується зниженням гостроти зору, іноді косоокістю. Альбіноси погано переносять денне світло, у сутінках і напівтемряві вони бачать і почуваються краще. Очний альбінізм спричиняє порушення, що викликають фотофобію (боязнь світла), астигматизм (порушення форми кришталика, рогівки або ока) та тремор голови. При більш важких формах значно знижується зір, з'являються міопія, сліпота і яскраво виражене косоокість. Вже до 16–18 років альбіноси на 60–80% втрачають зір.
Гіпопігментація успадковується за рецесивним геном, який є у батьків. Причому якщо обоє батьків мають цей ген, ймовірність народження дитини-альбіноса становить 25%. Крім того, вони стикаються з дискримінацією як за ознакою інвалідності, так і за кольором шкіри.
1 на 20 000 у Європі та 1 на 1000 в Африці
За даними ООН, у Північній Америці та Європі ту чи іншу форму альбінізму має кожна 17–20 тисяч осіб. Найбільше альбінізм поширений у країнах Африки на південь від Сахари. Є інформація про поширеність цього феномену також серед окремих груп населення в Зімбабве та інших етнічних груп на півдні континенту.
Східна Африка, а особливо Танзанія, є регіоном з аномально високою часткою альбіносів — вона в 15 разів вища, ніж у середньому по світу. У середньому на планеті на 20 тисяч людей припадає один альбінос. У Танзанії це співвідношення 1:1400, у Кенії та Бурунді — 1:5000. Під час обстеження понад 14 000 дітей у Нігерії альбінізм було виявлено у п’ятьох, тобто приблизно один на 3000. А в деяких групах населення в південній частині Африки поширеність сягає одного випадку на 1000 осіб. Серед панамських індіанців затоки Сан-Блас частота ще вища — один випадок на 132 особи. Вчені досі не можуть пояснити, чому саме на цих територіях відсоток альбіносів настільки високий.
Вбивають, розбирають на органи та продають чаклунам
А тим часом у Танзанії, як і в сусідніх Малаві та Мозамбіку, досі поширене небезпечне забобонне вірування: частинам тіла людей з альбінізмом приписують магічні властивості. Ці міфи породили чорний ринок, на якому чаклуни купують органи, волосся та кров для виготовлення так званих "зілля удачі". За даними правозахисних організацій, за останні роки фіксуються десятки нападів, багато з яких закінчуються трагічно.
У Танзанії щонайменше п’ять століть існує повір’я, що плоть альбіносів допомагає здобути удачу та багатство. Для цього необхідно провести магічний ритуал, під час якого подрібнену плоть альбіноса змішують із особливими травами та морською водою. Тому на них влаштовували справжнє полювання. Альбіносів розчленовували і продавали знахарям та чаклунам по частинах — їхнє тіло використовується в чаклунських ритуалах для виготовлення еліксиру багатства та успіху в справах. За словами місцевих жителів, знахарі використовують органи та кістки альбіносів у відварах, за допомогою яких, нібито, можна знайти алмази в землі, а рибалки на озері Вікторія плетуть із волосся альбіносів сітки в надії на великий улов.
А ще танзанійці вважають, що тіло альбіноса має лікувальні властивості. Попит на альбіносів різко зріс із поширенням СНІДу в Танзанії. З'явилося повір'я, що вживання сушених геніталій позбавляє від цієї хвороби. Через ці повір'я в країні з 2000 року було вбито не менше 75 альбіносів.
За даними Червоного Хреста, вартість тіла альбіноса на чорному ринку становить близько 75 тисяч доларів, а окрему частину можна придбати приблизно за 600 доларів. Це заробіток середньостатистичного танзанійця за 30 років.
У Танзанії почали затримувати та судити вбивць альбіносів
Донедавна полювання на альбіносів у Танзанії практично не каралося — система кругової поруки місцевої громади призводила до того, що громада здебільшого оголошувала їх "зниклими безвісти". Але думка Заходу та обурення жорстокими практиками в африканській країні змусили місцеву владу взятися за пошук і покарання канібалів.
У 2009 році в Танзанії відбувся перший суд над вбивцями альбіноса. Троє чоловіків схопили 14-річного хлопчика, вбили його і розрубали на дрібні шматки з метою продажу чаклунам. Суд засудив злочинців до смертної кари через повішення.
У 2015 році танзанійський суд виніс смертний вирок чотирьом громадянам країни, яких звинувачували у вбивстві жінки-альбіноса, серед яких був і її чоловік. У суді було доведено, що нападники, озброєні сокирою та мачете, відрубали жертві ноги та праву руку.
Але оскільки в Танзанії діє мораторій на смертну кару, нікого не стратили. За даними на 2015 рік, на смертну кару чекали 17 осіб. А скільки вбивств залишилося безкарними — навіть не підрахувати.
Уряд Танзанії за підтримки ООН, ЮНІСЕФ та місцевих НГО ухвалив рішення розмістити дітей-альбіносів у 13 спеціальних інтернатах по всій країні. У 2020-х роках поліція за підтримки міжнародних спостерігачів ліквідувала кілька злочинних угруповань, пов'язаних із "ритуальними полюваннями". При цьому уряд і НУО активно проводять кампанії з просвіти населення та боротьби з забобонами.
А тим часом викрадення, вбивства альбіносів або калічення їхніх тіл (часто відрізають частини тіла, але залишають живими) тривають, зокрема й на Африканському континенті. За останні десять років Управління ООН з прав людини та експерти з прав людей з альбінізмом отримали повідомлення про понад 600 нападів на дітей і дорослих з альбінізмом у 26 країнах.
Негативні герої в кіно — альбіноси
Через соціальні упередження люди, які страждають на альбінізм, зазнають дискримінації. У фільмах, книгах та інших сферах культури їх часто зображують як небезпечних людей, пов’язаних зі злочинністю та тероризмом.
Згідно з даними Національної організації з питань альбінізму та гіпопігментації, у період з 1960 по 2006 роки було знято 68 фільмів, у яких зображуються "злі альбіноси". Підтвердженням цьому є відомі фільми "Матриця: Перезавантаження" та "Код да Вінчі".
Але ця тенденція зберігається й донині. Актор Роберт Паттінсон зіграв роль альбіноса-лиходія у фільмі "Дюна. Частина третя" (2026). Актор повністю перевтілився для цієї ролі: знебарвив волосся та брови, зробив коротку стрижку.
Марвін Джонс III — альбінос у реальному житті — знявся у фільмі "Людина-павук: Новий день" (2026) у ролі Томбстоуна — альбіноса-гангстера та одного із заклятих ворогів Пітера Паркера. Це не перша поява Джонса в образі альбіноса-лиходія: раніше він уже озвучував Томбстоуна в анімаційному фільмі "Людина-павук: Через всесвіти", а також грав іншого злочинця-альбіноса, Тобіаса Вейла, у серіалі "Чорна блискавка".
Хоча є й винятки. Єгипетський фільм "Казка про родину Дайє" (The Tale of Daye's Family) розповідає історію 14-річного нубійського хлопчика з альбінізмом, який мріє стати співаком, незважаючи на забобони та ізоляцію з боку однолітків. На головну роль було обрано непрофесійного актора з альбінізмом — Бадра Мохамеда. Режисер Каррім Ель-Шеннаві пояснив це так: "З самого початку я знав, що хочу когось, хто прожив цю реальність, а не прикидався. Його життя надає ролі правдивості та чуйності, яку не зміг би відтворити жоден професіонал".
Незвичайна зовнішність приносить успіх
Протягом останніх кількох десятиліть альбіноси стали часто з'являтися на екранах, на сцені, на обкладинках журналів та подіумах. Наприклад, Марвін Джонс III, який зіграв у "Людині-павуку" лиходія-альбіноса, відомий ще й як Крондон — американський репер та актор із Лос-Анджелеса. Він є учасником групи Strong Arm Steady разом із реперами Філом Да Агоні та Мітчі Сліком.
Незвичайна зовнішність зробила Денніса Херлі (Dennis Hurley) — американського актора, письменника, коміка та співака — відомим і популярним. Він знімався у таких фільмах, як "Код альбіноса" (The Albino Code), "Внутрішнє коло" (The Inner Circle), "Врятуй мене" (Save Me). Фільм "Код альбіноса", сценарій до якого написав Денніс Херлі, а також зіграв головну роль, став пародією на "Код да Вінчі", де головний лиходій був альбіносом. Його пародія отримала міжнародне визнання, фільм неодноразово транслювався на CNN, MSNBC, Inside Edition, Fox News та The Boston Globe.
Денніс зробив успішну кар'єру на телебаченні. Серед найвідоміших його проєктів — американська сатирична телевізійна програма The Daily Show, що транслюється на каналі Comedy Central. Він знявся у кліпі Джастіна Тімберлейка на пісню "Can't Stop The Feeling".
І як тут не згадати зірок подіуму — Конні Чіу та Шона Росса. Конні — перша у світі модель-альбіноска. Вона — біженка з Гонконгу, яка виїхала до Швеції. Знаменитий кутюр'є Жан Поль Готьє помітив дівчину і запросив взяти участь у показі своєї колекції в Парижі. Так почалася успішна кар'єра Конні Чіу в індустрії моди. Шон став першим у світі чоловіком-моделлю-альбіносом. Він посідає одне з перших місць у модній індустрії. Його можна побачити на обкладинках журналів і в кліпах Бейонсе.
В Україні теж народжуються й живуть люди з альбінізмом, але скільки їх, ніхто не знає. У 2019 році повідомлялося, що близько 2000 осіб. До речі, один із таких людей із незвичайною зовнішністю успішно виступав на подіумі — Артем із Харкова, який з 17 років почав працювати моделлю та знявся у кліпі музичного гурту.
