Наука Людський розум може бути не унікальним: вчені прийшли до незвичайних висновків
Свідомість — це доволі складне та багатогранне явище, яке описують як здатність пізнавати себе та світ довкола. Дослідники порушили питання, а чи обов'язково свідомість має залежати від біологічних структур, що існують на Землі?
Чи може свідомість існувати без плоті, крові чи навіть тіла в тому вигляді, в якому її знають люди? У недавньому філософському дослідженні вчені озлянули таку можливість. Ймовірно, свідомість не обмежується лише живими організмами, які еволюціонували на Землі. Ця ідея ставить під сумнів давні припущення щодо взаємозв’язку між розумом і фізичним тілом, пише ScienceAlert.
Статтю написали Ерік Швіцгебель та Джеремі Побер. Замість того, щоб намагатися дати визначення самої свідомості, автори зосередилися на конкретнішому питанні.
Філософи ґрунтували своє міркування на концепції "гнучкості субстрату". Згідно з цією ідеєю, свідомість та розум притаманні не лише біологічному мозку людини. До прикладу, суб'єктивний досвід та мислення можуть виникати на принципово інших матеріальних носіях.
Відео дня
Чашка може вміщувати воду незалежно від того, зроблена вона зі скла чи пластику, а музика може зберігатися на різних носіях, залишаючись тією самою музикою.
Дослідники припустили, що свідомість також може функціонувати так само. Якщо свідомість є процесом, а не конкретною матерією, вона потенційно може виникати в системах, побудованих із речовин, що дуже відрізняються від людської біології.
Ця теза стає ще цікавішою, якщо розглядати її в контексті масштабів спостережуваного Всесвіту. Астрономи оцінюють, що космос містить приблизно трильйон галактик, а планети надзвичайно поширені.
З огляду на ці величезні цифри, Швіцгебель і Побер висловили обережне припущення, що протягом космічної історії десь могло існувати щонайменше тисяча технологічно розвинених цивілізацій.
Якщо життя розвивалося в багатьох різних екологічних та хімічних умовах, видається малоймовірним, що кожна успішна цивілізація спиралася б саме на ті самі біологічні складові.
Автори стверджували, що свідомість, отже, може проявлятися у формах, незнайомих людям, можливо, навіть в організмах із фізичною будовою, яка не схожа на жодну з існуючих на Землі.
На підтвердження цього погляду філософи розвинули ідею, натхненну працями Миколая Коперника. Протягом століть наукові відкриття неодноразово доводили, що людство не посідає жодного особливого центрального місця у космосі.
Земля не є центром Сонячної системи, а Сонячна система — не є центром Всесвіту. Швіцгебель і Побер запропонували подібну перспективу щодо розуму, назвавши її "коперніківським принципом свідомості".
Згідно з цим принципом, припущення, що свідомість притаманна лише істотам, подібним до земних, може бути невиправданою формою геоцентричного мислення. Дослідники назвали це припущення "тероцентризмом" — переконанням, що біологічні умови Землі є унікально придатними для виникнення свідомості.
Ця дискусія природно веде до теми штучного інтелекту. У цьому питанні погляди двох філософів розійшлися. Побер стверджував, що навіть якщо свідомість може існувати в різних матеріалах, це не означає автоматично, що кожен матеріал здатний її підтримувати.
Сучасним комп’ютерним системам на основі кремнію, можливо, все ще бракує необхідних властивостей.
Швіцгебель припустив, що коли свідомість відокремлюється від суто людської біології, відкидати кремнієві системи лише тому, що вони зроблені з кремнію, стає все важче виправдати.
На його думку, важливим питанням є не те, чи машини досконало імітують людський мозок, а те, чи можуть певні типи систем взагалі розвинути свідомий досвід.
Інші новини науки
- Багато людей помітили, що комарі обирають певних людей, а інших залишають у спокої. Вчені роками вивчали цю поведінку, і останні дослідження дали нові підказки щодо того, чому одних людей комарі кусають частіше, ніж інших.
- Дослідники виявили, що силові тренування можуть сприяти продовженню життя, проте важливу роль, судячи з усього, відіграє саме кількість часу, присвячена фізичним вправам.
