У районі Мохарам-Бек в єгипетській Олександрії археологи розкопали ділянку з рештками будівель та артефактами часів Птолемеїв, Римської та Візантійської епох. Знахідки показують, як цей куточок міста змінювався протягом століть.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє Archaeology Magazine з посиланням на єгипетське Міністерство туризму та старожитностей.
Роботи почалися близько дев'яти місяців тому. Запит на будівництво поблизу Олександрійського вокзалу змусив владу провести рятівні розкопки. Уже перші обстеження виявили кілька шарів забудови під сучасним кварталом, а далі масштаб ділянки став ще зрозумілішим.
Одна з головних знахідок – кругла громадська лазня пізнього птолемеївського періоду. Археологи віднесли її до типу толос, відомого характерною круглою формою. Такі лазні слугували для щоденної гігієни, а іноді поєднувалися з лікувальними процедурами. Повне планування ще вивчають, але є ознаки, що під землею залишаються інші пов'язані приміщення.
Поруч команда розкопала римську житлову віллу з добре збереженими мозаїчними підлогами. Будинок, схоже, належав заможному господарю. Дослідники зафіксували кілька технік мозаїки – Opus Tessellatum з дрібних квадратних плиток та Opus Sectile з великих різаних шматків каменю, складених у декоративні візерунки.
Вілла мала розвинену систему водопостачання. Археологи знайшли невеликий басейн для купання, з'єднаний з організованою мережею дренажу та подачі води. Це говорить про ретельне планування та високий рівень побутового комфорту в римській Олександрії.
Окрім будівель, на ділянці зібрали велику колекцію рухомих артефактів – монети, олійні світильники, керамічний посуд та фрагменти амфор з клеймами. Амфори служили транспортною тарою для вина й оливкової олії та свідчать про торговельні зв'язки в Середземномор'ї.
Серед знахідок – кілька мармурових статуй. Зокрема, фігури, пов'язані з Вакхом та Асклепієм – греко-римським богом медицини та зцілення. Виявили також безголову статую, у якій припускають Мінерву. Присутність Асклепія наштовхнула дослідників на припущення, що частина території могла пізніше виконувати лікувальні функції.
У Вищій раді з питань старожитностей Єгипту зазначили, що рештки дають безперервну послідовність від епохи Птолемеїв до візантійських часів. Тобто район століттями залишався всередині міських меж Олександрії й втратив значення лише після пізніших змін у плануванні міста.
Дослідники вважають, що знахідки заповнюють археологічну прогалину в південно-східному секторі стародавньої Олександрії – районі, який раніше майже не вивчали. Отримані дані мають допомогти оновити реконструкції історичного планування міста.
Частину мозаїчної підлоги поки залишили на місці, поки фахівці вирішують, чи переносити її для консервації. Реставрація менших предметів уже триває. Розкопки не завершені, і археологи очікують появи нових споруд. Частину відновлених знахідок розглядають для майбутньої експозиції в Греко-римському музеї Олександрії.
