Російська економіка не витримує темпу, який диктує війна проти України. Короткий сплеск зростання, розігнаний військовими витратами, вже вичерпався, а всі невійськові сектори сповзли в рецесію. Про це в ефірі The Times заявив старший науковий співробітник Міжнародного інституту стратегічних досліджень (IISS) Найджел Гулд-Девіс.
Як передає "Хвиля", Гулд-Девіс виступив у програмі The Times at One з ведучим Ендрю Нілом.
За словами аналітика, по економіці РФ одночасно б'ють велика війна і масштабні санкції. "Це як два леза одних ножиць, що врізаються в економіку Росії та її здатність далі вести цю війну", – пояснив Гулд-Девіс.
Він нагадав, що це перша велика війна в історії Росії, коли держава переважно платить громадянам за те, щоб вони воювали, а не примушує їх. Виплати солдатам та їхнім родинам обходяться бюджету в колосальні суми. Але добровільний набір почав пробуксовувати: рекрутинг просів приблизно на 20 відсотків порівняно з минулим роком.
Це підводить Кремль до небезпечної межі. Щоб утримати чисельність армії, Москві доведеться перейти від оплати до примусу – оголосити ширшу мобілізацію. "І це стане моментом істини для Росії всередині країни", – сказав Гулд-Девіс.
Ведучий заперечив: російська економіка виявилася стійкішою, ніж пророкували багато коментаторів. Дефіцит бюджету у частці ВВП менший, ніж у більшості західноєвропейських країн, держборг – лише 14 відсотків ВВП, реальні зарплати зросли на 22 відсотки від початку вторгнення, а безробіття майже нульове.
Гулд-Девіс погодився, що ранні прогнози про миттєвий крах від санкцій були перебільшені. Але саме зростання, за його словами, нічого не доводить: у велику війну економіки часто ростуть. Німеччина досягла піка ВВП у 1944 році попри найважчі бомбардування. "Найцікавіше – наскільки коротким виявився цукровий сплеск зростання, розігнаного військовими витратами", – зауважив він.
Низький за європейськими мірками дефіцит усе одно треба фінансувати. Росія відрізана від міжнародних ринків капіталу, тож змушена викручувати руки власним банкам, аби ті кредитували державу. Наслідок – одна з найвищих реальних відсоткових ставок у світі.
Повну зайнятість аналітик радить читати інакше. "Росія стикається з найгострішим дефіцитом робочої сили за свою історію", – наголосив він. Причина – 1,3 мільйона убитих і поранених на фронті та кілька сотень тисяч тих, хто втік від війни. Брак рук жене зарплати вгору швидше за продуктивність, а це розкручує інфляцію.
Окремий удар – по паливному ринку. Через українські далекобійні атаки на нафтопереробні заводи з ладу вибуло майже 30 відсотків потужностей. Дефіцит пального відчувають навіть у Москві. Росія заборонила експорт бензину та авіаційного палива і вперше за десятиліття почала імпортувати пальне. По країні з'явилися ознаки нормування.
Парадокс у тому, що одна з найбільших нафтових держав світу потерпає від власного паливного голоду – з наслідками і для воєнної машини, і для цивільної економіки. Сам Путін, за оцінкою експерта, багато в чому відгороджений власною системою від реальної картини, хоча вже почав визнавати проблеми, які створюють українські далекобійні удари.
Якщо дивитися на ситуацію в цілому – на фронті, на окупованих територіях, у Криму і тепер уже в самій Росії – усе рухається в неправильному для Кремля напрямку, підсумував аналітик. "Російська економіка у великій халепі, і стає лише гірше", – сказав Гулд-Девіс.
