У центральних органах виконавчої влади України на першому етапі реформи заплановано скоротити понад 4 тисячі посад державних службовців. На другому етапі – вивільнити ще стільки ж позицій. Прем’єр-міністр України Сергій Корецький повідомив, що таку реструктуризацію запланована в межах оптимізації та підвищення ефективності державного апарату. Він також зазначив, що чисельність заступників міністрів узгодять із реальними обсягами посадових завдань, скоротивши їх орієнтовно на 20%. Водночас в інших підрозділах центральних органів виконавчої влади кількість заступників керівників відомств зменшиться на 18%.
Екстраполювання державного тренду на реорганізацію та скорочення штату посадовців на рівень місцевого самоврядування є економічно та політично неминучим кроком. Уряд України вже продемонстрував ефективність оптимізації на центральному рівні: ліквідація зайвих структур, об’єднання міністерств, масштабна цифровізація через «Дію» та ліквідація вакансій дали змогу суттєво заощадити бюджетні кошти.
Впровадження європейських стандартів муніципального управління та реалії воєнного стану вимагають перегляду штатного розпису і на місцях. Оптимальна чисельність службовців у Ратуші повинна становити 900-1000 осіб. Натомість, стверджують експерти, адміністративний апарат Львова, попри хвилі оптимізації 2024-2026 років, досі налічує орієнтовно 1500-1600 працівників (офіційно задекларований штат – 1721 особа). Відтак, для досягнення показників сучасної ефективності його доцільно скоротити щонайменше на 35-40%.
Першочерговим кроком має стати ліквідація ймовірно навмисно незаповнених вакансій та злиття структур із дубльованими функціями. Граничну чисельність львівського адміністративного апарату в кількості 900-1000 посадовців виведено з розрахунків нормативного навантаження та практики управління в аналогічних містах Європи, де ліквідація зайвої бюрократії забезпечила максимальну ефективність.
Імовірна маніпуляція штатним розписом
Затверджена кількість штатних посад у Ратуші та чисельність реально працевлаштованих посадовців – це кардинально різні показники. На папері гранична чисельність апарату Львівської міської ради становить 1721 одиницю. Такий штат депутати затвердили після тривалого протистояння з міським головою, реорганізації та розширення окремих підрозділів (зокрема управлінь цифровізації, військового обліку та Офісу охорони культурної спадщини). Відповідно, саме під цю максимальну кількість позицій у бюджеті міста розраховують і закладають річний фонд оплати праці.
Фактично ж кількість працівників у Ратуші та районних адміністраціях Львова є значно меншою, оскільки частина вакансій залишається незаповненою. За оцінками експертів, наявність такого «паперового резерву» влада може використовувати щонайменше для двох потреб:
а) імітація реформ: у разі безальтернативної вимоги Києва провести оптимізацію штату посадовців Ратуша зможе оперативно ліквідувати частину незаповнених вакансій і формально прозвітувати про виконання директиви без реальних звільнень працівників;
б) фінансові маніпуляції: кошти, закладені для цих вакансій, формують так звану «економію фонду оплати праці». Саме з цього резерву, створеного штучним роздуванням штату «на папері», і фінансуються, ймовірно, надмірні премії та надбавки «за інтенсивність праці», що викликають значний резонанс та обурення у львівській громаді.
Оптимальна чисельність посадовців
У сучасному державному менеджменті ефективність вимірюється не кількістю кабінетів та письмових столів у них, а співвідношенням кількості посадовців до чисельності населення та рівнем цифровізації послуг. Для європейських міст, які пройшли глибоку цифрову трансформацію, еталонним коефіцієнтом є показник у межах 1,2-1,4 муніципального службовця базового адміністративного апарату на 1000 мешканців.
Львівська міська територіальна громада (разом із приєднаними населеними пунктами) сьогодні налічує орієнтовно 780 тисяч жителів, враховуючи офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб.
Аналітичний макророзрахунок доводить: для львівської Ратуші, за умови впровадження повноцінного електронного врядування, цілком достатньою є базова чисельність у 936 муніципальних службовців.
780000 : 1000 х 1,2 = 936 посадовців
Питання, скільки з них насправді працюватимуть ефективно, потребує окремого дослідження.
Для порівняння: у Кракові, який часто порівнюють зі Львовом за культурно-історичним значенням, базова структура муніципального управління демонструє європейські принципи оптимізації. На початку 2026 року в Кракові з населенням 1,5 мільйона мешканців затверджено 3360 посад чиновників, тобто краківський коефіцієнт становить 2,2 муніципального службовця на 1000 мешканців. У той час як у Львові на 780 тисяч мешканців (при штаті 1721) аналогічний коефіцієнт становить 2,3 муніципального службовця. Цей факт наочно доводить, що Львів, маючи вдвічі менше населення, аніж краківська агломераці, утримує майже таку саму щільність бюрократичного апарату.
Своєю чергою, у Вільнюсі (населення 640 000 мешканців) чисельність безпосереднього штату міської адміністрації, за даними офіційних реєстрів на початку 2026 року, становить 1100 співробітників. Вільнюський коефіцієнт 1,7 муніципального службовця на 1000 мешканців підтверджує раціональність моделі реструктуризації, пропонованої для Львова.
Ефективний план скорочення посадовців Ратуші
Оптимізація штату Ратуші без втрати якості муніципальних послуг можлива лише за умови кардинальної зміни управлінської структури Львова. Експерти пропонують реалізувати цей процес у три логічні етапи.
Перший етап передбачає перегляд доцільності утримання розгалуженого інституту заступників міського голови разом із їхніми секретаріатами, помічниками та радниками. Функціональний аудит їхніх обов’язків допоможе чітко виявити дублювання повноважень і визначити посади, які варто об’єднати або ліквідувати. Сьогодні у структурі виконавчих органів ЛМР посади заступників обіймають:
Андрій Москаленко – перший заступник, який поєднує питання економічного розвитку та тимчасове виконання обов’язків у сфері житлово-комунального господарства;
Євген Бойко – заступник міського голови та керуючий справами виконавчого комітету;
Любомир Зубач – заступник з питань містобудування;
Сергій Кіраль – заступник з питань міжнародної співпраці;
Андрій Жолоб – заступник, омбудсмен з питань ветеранів;
Ірина Кулинич – заступниця з гуманітарних питань;
Ірина Маруняк – заступниця з питань доступності.
У наступній публікації ми детально розглянемо модель реструктуризації інституту заступників міського голови Львова, що дозволить суттєво зменшити бюрократичне навантаження на казну міста.
Другий етап передбачає масштабний перехід на декларативний принцип управління. Автоматизація архітектурних погоджень, видачі дозволів на торгівлю, затвердження вивісок та реклами через «Дію» або внутрішній портал міськради повністю нівелює паперове навантаження на апарат посадовців. Як наслідок, з’явиться юридичне обґрунтування для реорганізації та скорочення орієнтовно на 70% штату Департаменту містобудування та Департаменту економічного розвитку. Це кардинально спростить дозвільні процедури й вивільнить для реального сектору економіки до 180 робочих місць.
На третьому етапі необхідно реформувати шість районних адміністрацій Львова. В епоху розгалуженої мережі ЦНАПів та електронних сервісів ще радянський управлінський апарат районів Львова перетворився на ланку, що дублює інші структури. Безпосередні господарські функції цих районів (прибирання територій, поточні ремонти тощо) доцільно централізувати в межах єдиного профільного департаменту, а адміністративний штат – оптимізувати. Така реформа створить можливості для скорочення ще до 300 посад, перенаправивши бюджетні кошти на критичні потреби громади.
Економічний ефект для Львова
За оцінками експертів, утримання одного середньостатистичного працівника Ратуші (що включає оклад, премії, нарахування ЄСВ, облаштування робочого місця, ліцензійні комп’ютерні програми та комунальні послуги адмінбудівель) обходиться бюджету громади щонайменше у 350 тисяч гривень на рік.
Відповідно, реструктуризація апарату ЛМР до рекомендованого рівня дасть змогу Львівській громаді щороку заощаджувати щонайменше 175 мільйонів гривень. Ці вивільнені ресурси можуть стати потужним фінансовим підґрунтям для підтримки Сил оборони, фінансування міських програм, реабілітації ветеранів та критичної інфраструктури Львова.
На сторожі інтересів громади
Проєкт «Аудит Ратуші» лише набирає обертів, і попереду на львівську громаду чекає серія системних відкриттів. Ми детально покажемо, де саме приховані неефективні витрати та управлінський баласт. Сучасний Львів потребує цифрової мобільності, а не реліктової управлінської системи минулого століття. Ця бюрократична бульбашка в Ратуші має нарешті луснути, звільнивши мільйони гривень для реальних потреб львівської громади.
Ярослав ЛЕВКІВ, для Leopolis.news
