Що пропонували змінити в правилах бронювання і чому оборонна галузь проти?
13 жовтня уряд ухвалив постанову "Про деякі питання організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час", а відсотки бронювання доопрацьовуватимуть ще п'ять днів. Напередодні обговорювали скорочення квоти для ОПК зі 100% до 85%, проти чого виступили представники галузі.
РБК-Україна зібрало головне та поговорило з представниками оборонних компаній про те, як зміна квот може вплинути на виробництво.
Головне:
- Рішення уряду: 13 жовтня Кабмін ухвалив постанову про бронювання з одноденним доопрацюванням, а в частині відсотка бронювання – з п'ятиденним.
- Квоти: обговорювали зниження квоти для ОПК зі 100% до 85% і для комунальної сфери з 75% до 60%.
- База для розрахунку: від ідеї виключити з неї працівників із відстрочкою відмовилися.
- Реакція галузі: Рада зброярів, NAUDI та компанії виступають проти скорочення, а за оцінкою Ради зброярів, працівники ОПК становлять не більше 10% усіх заброньованих.
Що відомо про рішення Кабміну
Останнє підтвердження критичності бізнесу в Україні, завдяки чому компанії можуть бронювати чоловіків, сталося у вересні цього року. Однак у жовтні Уряд знову підняв тему бронювання. Тепер – із загрозою зниження квоти для оборонки та критичної інфраструктури.
На засіданні 13 жовтня уряд ухвалив постанову "Про деякі питання організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час", повідомив народний депутат Ярослав Железняк у Telegram.
За його словами, документ ухвалили з одноденним доопрацюванням, а в частині відсотка бронювання – з п'ятиденним. Інформацію про п'ятиденне доопрацювання підтвердили й джерела РБК-Україна.
"Це дуже чутлива тема, тому вирішили взяти більше часу для узгодження розміру відсотків", – пояснив співрозмовник РБК-Україна в уряді.
За день до цього, 12 жовтня стало відомо про ініціативу, яку обговорювали в уряді. А їй передувало обговорення скорочення квот бронювання в ОПК – зі 100% до 85%, проти чого очікувано виступили представники галузі.
Читайте також: Мінекономіки хоче зменшити квоту для бронювання в оборонній індустрії, – Рада зброярів
Згодом виявилося, що йдеться не лише про "оборонку", а й про критичну інфраструктуру. А в комунальній сфері пропонують скоротити частку бронювання із 75% до 60%. Така ініціатива наштовхнулась на критику і серед бізнес-спільноти.
Ще однією ідеєю було змінити підхід до обчислення загальної чисельності військовозобов'язаних на підприємстві, від якої вираховується стандартна 50-відсоткова квота. З цієї бази хотіли виключити працівників з відстрочкою – студентів, опікунів або багатодітних батьків. Втім, як повідомляють Железняк і джерела РБК-Україна, від цієї ідеї відмовились.
Також ймовірно, що визначенням "критичності" підприємств займатиметься новий спецорган. 12 жовтня обговорювалось, що для цього при Кабміні створять Координаційний центр із 17 осіб – представників СБУ, ГУР, СЗР та Нацполіції.
Як на скорочення квоти реагує оборонна галузь
Про те, що Мінекономіки пропонує знизити квоту бронювання в оборонній галузі з 100% до 85%, ще 9 жовтня заявив Ігор Федірко, виконавчий директор Української Ради зброярів. Міністерство економіки та довкілля, за його словами, запропонувало зменшити квоту для бронювання виробників озброєння.
"За інформацією з моїх джерел, до Міністерства оборони на погодження надійшов відповідний проєкт постанови. У ньому пропонують встановити ліміт "не більше 85%" для підприємств ОПК, які Міноборони визначило критично важливими для функціонування економіки", – повідомив Федірко.
За його словами, норма вже пішла на погодження між міністерствами, а виробники мають дізнаватися про неї з отриманих документів. Федірко стверджує, що підготовка таких змін "за спиною галузі" неприпустима. Він закликав Мінекономіки пояснити, на яких розрахунках ґрунтується ліміт у 85%, і заявив, що галузь не підтримає будь-яке зниження квоти.
За оцінкою Ради зброярів, працівники ОПК становлять не більше 10% усіх заброньованих у країні. Серед них – інженери, технологи, оператори обладнання, фахівці зі складання, випробувань і ремонту.
Директор з розвитку оборонного підприємства Анатолій Храпчинський наголосив на наслідках для виробництва.
"Держава вимагає від українського ОПК рекордного масштабування, але паралельно готує рішення, яке здатне зупинити цехи. Тобто виробництвам, де критично бракує робочих рук, пропонують власноруч обрати 15% фахівців – інженерів, технологів, складальників – і віддати їх з виробництва", – зазначив він.
NAUDI заявила про вимогу до Мінекономіки відкликати "шкідницький" проєкт постанови про зниження квоти бронювання для ОПК до 85%.
"Ця пропозиція безпосередньо загрожує національній безпеці України, підриває обороноздатність нашої держави та може зірвати виробництво і розробку озброєння, а також зірвати виконання чинних оборонних контрактів", – заявили в асоціації.
За твердженням NAUDI, оборонна промисловість щороку постачає Силам оборони зброї та техніки на понад 10 млрд доларів, а на кожного працівника припадають десятки тисяч доларів готової продукції.
"Попри російські удари й вимушені релокації, виробники наростили випуск і забезпечують понад потреби Сил оборони в озброєнні. ОПК на сьогодні є однією з галузей економіки, яка забезпечує безперебійне надходження десятків мільярдів податкових зборів. Скорочення бронювання загрожує втратою фахівців, які озброюють військо", – додали в NAUDI.
Втрати виробництва, на думку асоціації, можуть значно перевищити мобілізаційний ефект.
РБК-Україна також опитало кількох представників галузі. У компанії "Генерал Черешня" наголошують, що для будь-якого оборонного виробництва бронювання безпосередньо впливає на спроможність виконувати виробничі плани та контрактні зобов'язання.
Співрозмовник з компанії зазначив, що там чітко враховують кожного працівника: понад 80% працевлаштованих у компанії становить виробництво, зокрема інженери, технічні спеціалісти та фахівці виробничих ліній.
Фото: бронювання для ОПК можуть обмежити (Віталій Носач, РБК-Україна)
Виробник не ділить працівників на більш і менш критичних. Головний інженер і R&D-команда надзвичайно важливі, але людина, яка працює на збірці чи пайці, так само критична для виробництва.
Як й іншим компаніям, "Генералу Черешні" потрібне чітке розуміння параметрів можливих змін і того, що можуть застосувати до неї.
"Найгірше для нас у цій ситуації – це те, що ми не розуміємо, що взагалі може змінитися. Орієнтуватися на чутки не дуже хочеться, хочеться розуміти конкретику", – зазначили в компанії.
Компанія виступає за бронювання 100% своїх співробітників. Співрозмовник цитує дані керівника Ради зброярів Ігоря Федірка, за якими кількість заброньованих в ОПК, що підпадають під поняття мобілізаційного потенціалу, становить менше 10%.
Оборонна індустрія, наголошують у “Генерала Черешні”, зараз найважливіша для обороноздатності країни, тому в компанії хотіли б зберегти повну квоту без жодних обмежень щодо бронювання.
Комерційна директорка українсько-британської defence-tech компанії Trypillian Вікторія Кульчицька вважає суперечливим рішення про можливе скорочення бронювання зі 100% до 85%, особливо коли держава вимагає від оборонних підприємств постійно нарощувати виробництво.
За словами співрозмовниці, виникає логічне питання: за яким принципом компаніям визначати, хто з працівників важливіший, інженер, який розробляє продукт, чи спеціаліст, який його виготовляє й тестує.
Вона наголошує, що у виробництві немає зайвих людей, особливо коли йдеться про вузькопрофільних фахівців. А втрата навіть 15% команди може означати значно більші втрати виробничих потужностей.
Кульчицька підтверджує, що ризик для Trypillian існує. Компанія інвестує ресурси в підготовку спеціалістів, формування команд і масштабування виробництва, а тепер потенційно може опинитися перед необхідністю самостійно визначати, кого з цих людей залишити заброньованим.
Фото: бронювання в ОПК під загрозою скорочення (Віталій Носач, РБК-Україна)
Якщо компанія втратить спеціалістів, відповідальних за налаштування чи випробування дронів, це може затримати поставки військовим, а замінити таких людей за кілька тижнів неможливо.
За словами Кульчицької, підприємства можуть опинитися в ситуації, коли зобов'язання перед державою залишаються незмінними, а можливості їх виконувати скорочуються.
Для оборонної промисловості загалом вона бачить непослідовність державної політики. З одного боку, говорять про необхідність збільшення виробництва озброєння, технологічну незалежність і розвиток українського ОПК, з іншого, розглядають рішення, які можуть послабити підприємства, що забезпечують ці завдання.
Кульчицька наголошує, що втрата 15% працівників не означає скорочення виробництва лише на 15%: якщо з виробничого ланцюга випадає критичний спеціаліст, може зупинитися цілий процес.
"Ми не можемо одночасно вимагати від виробників більше продукції та створювати умови, за яких виробляти її стає складніше", – зазначила Кульчицька.
На її думку, перш ніж ухвалювати подібні рішення, потрібно оцінити їхній реальний вплив на обороноздатність, адже питання не лише в тому, скільки людей вдасться мобілізувати, а й у тому, скільки озброєння в результаті недоотримає фронт.
Питання – відповіді (FAQ):
– Що уряд ухвалив 13 жовтня?
– Постанову "Про деякі питання організації бронювання військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час". За словами Ярослава Железняка, її ухвалили з одноденним доопрацюванням, а в частині відсотка бронювання – з п'ятиденним. Це підтвердили й джерела РБК-Україна в уряді.
– Які зміни в бронюванні обговорювали?
– Йшлося про зниження квоти для ОПК зі 100% до 85% і для комунальної сфери з 75% до 60%. Також розглядали ідею виключити з бази для стандартної 50-відсоткової квоти працівників із відстрочкою (студентів, опікунів, багатодітних батьків), але від неї відмовилися.
– Хто зможе визначати критичність підприємств?
Ймовірно, цим займатиметься новий спецорган. 12 жовтня обговорювали створення при Кабміні Координаційного центру із 17 осіб – представників СБУ, ГУР, СЗР та Нацполіції.
– Чому в оборонній галузі проти зниження квоти?
– У Раді зброярів і NAUDI кажуть, що це загрожує втратою фахівців і виконанню контрактів, а за оцінкою NAUDI, втрати виробництва можуть перевищити мобілізаційний ефект.
Анатолій Храпчинський і Вікторія Кульчицька вказують, що компаніям довелося б самим обирати 15% працівників, а втрата критичного спеціаліста може зупинити весь процес. У "Генералі Черешні" додають, що для них найгірше – брак конкретики щодо можливих змін.
