Затримка з тактико-технічними характеристиками може залишити армію без зброї вже незабаром?
АОЗ ДОТ не може оголошувати тендери без затверджених ТТХ від Міноборони. Пауза в укладанні оборонних контрактів може призвести до розриву постачань зброї для фронту вже через півроку або за кілька місяців.
РБК-Україна зібрало інформацію про ситуацію з постачаннями та обговорила її з галуззю.
Головне:
- Тендери забуксували. Мінборони переходить від прямих контрактів до конкурентних тендерів, але АОЗ не може їх оголосити без затверджених ТТХ від центрів компетенцій, які формуються з лютого, але досі не готові.
- Ризик розриву постачань. Через виробничий цикл у кілька місяців пауза в контрактації вже сьогодні може обернутися дефіцитом озброєння для армії взимку; джерела РБК-Україна попереджають, що критична ситуація настане навіть швидше – за місяць-два.
- АОЗ заперечує звинувачення. Агенція заявляє, що проводить закупівлі за всіма категоріями з готовими ТТХ і вже провела 25 тендерів у 2026 році, перекладаючи відповідальність за затримку на Міноборони.
- Очікується відставка Жумаділова. На тлі зриву тендерної реформи джерела повідомляють про можливу відставку очільника АОЗ.
Нова модель закупівель поки не запрацювала
Виконавчий директор Української Ради зброярів Ігор Федірко зазначив, що Міністерство оборони поступово переходить від прямих контрактів до конкурентних тендерних процедур – підхід, наближений до європейської практики. Однак для запуску тендеру Агенція оборонних закупівель (АОЗ) повинна отримати від центрів компетенцій затверджені тактико-технічні характеристики (ТТХ), і саме на цьому етапі система забуксувала.
За словами Федірка, центри компетенцій за ключовими технологічними напрямами почали формуватися ще наприкінці лютого, однак за понад п'ять місяців кількість розроблених ТТХ залишається критично недостатньою. Без затверджених характеристик АОЗ фізично не може оголошувати тендери, тому звинувачувати агенцію в бездіяльності, на думку виконавчого директора Ради зброярів, некоректно.
Читайте також: Ринок дронів чекає об'єднання: виробник дронів Trypillian про майбутнє галузі
В АОЗ заперечили звинувачення
За день до допису Федірка, 13 серпня в Агенції оборонних закупівель ДОТ заперечили звинувачення в саботажі тендерів, заявивши, що проводять закупівлі за всіма категоріями, на які вже отримали затверджені ТТХ від профільних підрозділів Міністерства оборони.
В агенції нагадали, що ще у 2025 році запровадили конкурентні процедури для окремих категорій озброєння, провівши тоді майже 70 тендерів на БПЛА та боєприпаси, а у 2026 році – вже 25 тендерних процедур. В АОЗ додали, що працюють з Міноборони та залученими відомствами над забезпеченням потреб ЗСУ.
Виробничий цикл і ризик для галузі
Федірко пояснив, що навіть за умови негайного оголошення тендерів процедура укладання контрактів, авансування, замовлення комплектуючих та власне виробництво займають місяці. Для складних оборонних виробів лише закупівля комплектуючих може тривати близько трьох місяців, ще стільки ж потрібно на виробництво, випробування та передачу готової продукції.
Саме тому, наголосив Федірко, пауза в контрактації сьогодні означає ризик реального розриву постачань через півроку – і це вже питання про те, чим воюватиме українська армія взимку. Додатковим фактором ризику він назвав кадрову турбулентність у Міноборони та АОЗ, яка, за його словами, не повинна впливати на безперервність контрактації.
"Відставка попереднього міністра оборони вже відбулася, тепер публічно обговорюється можлива зміна директора АОЗ ДОТ. Але система оборонних закупівель не може ставати заручником кадрових рішень", – зазначив Федірко.
Джерело з оборонної галузі також зазначило РБК-Україна, що очільник АОЗ ДОТ Арсен Жумаділов збирається у відставку через ситуацію з закупівлями.
Виконавчий директор Ради зброярів закликав Міноборони оперативно перерозподілити наявні ресурси на закупівлю критично необхідної номенклатури, посилити центри компетенцій, встановити чіткі строки розроблення ТТХ і запровадити перехідний механізм до повного запуску нової моделі закупівель.
Потрібна українська DARPA: яка реакція ринку
Представник однієї з оборонних компаній поділився з РБК-Україна деталями ситуації навколо закупівель озброєння.
За його словами, історія почалася з того, що колишній очільник Міноборони Михайло Федоров намагався змінити процедуру закупівель – перевести їх з прямих закупівель на тендери за ТТХ. Однак цей процес зламався від початку, оскільки в Україні немає окремої структури, яка б визначала, що і як закуповувати – на кшталт DARPA у США.
У результаті, розповів співрозмовник, старий процес закупівель зламаний і не працює, а новий, тендерний, так і не запущений і не оформлений. Тепер Міноборони закидає Агенції оборонних закупівель (АОЗ) бездіяльність, тоді як в АОЗ відповідають, що готові проводити тендери, але для цього потрібні ТТХ від Міноборони.
За словами джерела, нова команда Міноборони – навіть та її частина, що залишилася з попереднього складу – не хоче формувати ці ТТХ і подавати їх на тендери, побоюючись звинувачень у лобіюванні інтересів конкретних виробників, навіть якщо ніхто цього свідомо не робитиме. Тому, каже співрозмовник, ніхто не готовий брати на себе такі рішення.
Як наслідок, зазначив він, процес закупівлі ключових засобів для Збройних сил наразі зламаний, і вже за місяць-два ситуація стане критичною: Збройні сили та Сили безпілотних систем не матимуть змоги використовувати ці засоби, оскільки ніхто їх не закупив.
За словами співрозмовника, голова АОЗ Арсен Жумаділов збирається йти у відставку, адже не хоче визнавати весь масштаб проблеми і брати на себе звинувачення, які точно будуть. Втім, підкреслив співрозмовник з галузі, сам Жумаділов у цьому не винен – винен зламаний процес закупівель, який попереднє керівництво Міноборони не довело до ладу, а нинішнє не розуміє, що з ним робити.
Щодо ролі ексміністра Михайла Федорова, який ініціював тендерну реформу, співрозмовник пояснив, що команда запустила тендерну процедуру й планувала її проводити, але не знала, як її адмініструвати. За його словами, зараз система не працює, бо так і не сформовано всі комісії, які планував створити Федоров, а адміністрування тендерів фактично не відбувається.
Голова Ради зброярів Ігор Федірко раніше заявляв, що наслідки зламаного процесу можуть настати за пів року. Співрозмовник РБК-Україна з цією оцінкою не погодився, зазначивши, що наслідки будуть відчутні вже за місяць-два – можливо, не по всіх номенклатурах, але точно по найважливіших, зокрема по найбільш масових позиціях, як-от дрони на радіокеруванні.
Відповідаючи на запитання, як виправити ситуацію, співрозмовник назвав два варіанти.
Простіший, за його словами, – в екстреному порядку відмотати тендери й повернутися до прямих закупівель, щоб врятувати ситуацію.
Складніший, але правильніший шлях – довести тендерну реформу до ладу: створити окрему комісію з аналізу ТТХ, перетворити, наприклад, Brave1 на орган на кшталт DARPA, який аналізуватиме виробників, компоненти й вироби, і підпорядкувати цю незалежну агенцію Міноборони так, щоб саме вона видавала сертифікацію для тендерів.
За оцінкою джерела, цей процес потребує близько трьох місяців і політичної волі. Різкіший варіант – відмотати тендери, скасувати їх і знову дати прямі контракти різним виробникам.
У компанії-виробника дронів Trypillian також бачать ризик розриву постачань за кілька місяців, зазначила у коментарі РБК-Україна комерційна директорка підприємства Вікторія Кульчицька. За її словами, важливо розділяти дві речі: сам перехід до конкурентних закупівель за ТТХ і те, як саме цей перехід буде організований.
"Я залишаюся прихильницею конкуренції за ТТХ. Для ринку це правильний напрямок: держава має купувати не назву конкретного виробника, а спроможність виконати визначене бойове завдання. Але будь-яка зміна системи закупівель під час активної війни має відбуватися без паузи у постачанні", – зазначила Кульчицька.
Для виробника горизонт у пів року — це вже операційне планування. Компоненти потрібно замовляти наперед, частина з них має довгі строки постачання, виробничі лінії потрібно завантажувати, команди — утримувати. Неможливо сьогодні зупинити закупівлю, а через пів року просто натиснути кнопку і миттєво відновити серійне виробництво в необхідних обсягах, каже співрозмовниця.
На її погляд, ризик – не в конкурентних процедурах як таких, а саме в можливому перехідному розриві між старою і новою моделями закупівель. Якщо сьогодні виникає пауза у закупівлі, її наслідки військові може відчути не сьогодні, а через кілька місяців. А саме коли по ланцюгу закінчаться вже законтрактовані обсяги.
Це дуже чутливо для БПЛА, тому що цей ринок змінюється надзвичайно швидко, каже Кульчицька: "Тут недостатньо просто сформувати ТТХ один раз. Вони мають базуватися на актуальній потребі військових і регулярно оновлюватися відповідно до того, як змінюються РЕБ, зв’язок, тактика застосування та саме поле бою".
На думку співрозмовниці, оптимальна модель — це паралельний процес: не зупиняти постачання вже перевірених і потрібних війську систем, одночасно формуючи ТТХ і запускаючи конкурентні процедури на наступні обсяги.
Конкуренція повинна підвищувати якість, знижувати вартість і давати державі більший вибір, каже Кульчицька. Але під час війни в цієї реформи є ще один критичний KPI – безперервність постачання на фронт. І саме його ми не можемо втратити в процесі переходу до нової системи, вважають на ринку.
