Україна атакує російську енергетичну інфраструктуру безпрецедентними темпами, і саме через це Росія переживає найгіршу паливну кризу за кілька десятиліть. Такий висновок зробила Financial Times за результатами власного аналізу даних про удари.
Як передає "Хвиля", про це пише Financial Times.
За даними польської аналітичної групи Rochan Consulting, яка відстежує війну, у травні українські дрони успішно вразили російські НПЗ 16 разів – це абсолютний місячний рекорд. Від початку 2026 року заводи атакували щонайменше 194 рази, що в 11 разів більше, ніж за той самий період торік.
Кампанія по енергетиці наблизила війну до звичайних росіян як ніколи. Більш ніж половина регіонів РФ запровадила жорсткі обмеження на продаж пального, а на заправках люди годинами стоять у чергах. У червні Україна кілька разів поцілила по єдиному нафтопереробному заводу Москви – над столицею здіймалися стовпи диму, а саме місто теж відчуло дефіцит бензину.
Зростання ефективності ударів аналітики пояснюють тим, що Київ різко наростив виробництво дронів і покращив управління кампанією. За словами високопосадовців в Україні, свою роль відіграла й розвідувальна допомога США: американці допомагають прокладати маршрути для дронів в обхід систем ППО.
"Україна зробила технологічний прорив, який дозволив виробляти більше далекобійних дронів і наростити масове виробництво загалом", – сказав Штефан Майстер, керівник програми з Євразії Німецької ради з міжнародних відносин (DGAP).
За офіційними цифрами російського Міноборони, лише за перше півріччя над Росією та окупованими територіями збили щонайменше 63 933 українські дрони. Половина всіх заявлених перехоплень припала на останні два місяці: 14 195 у травні та 17 832 у червні. Для порівняння, у січні й лютому місячні показники не перевищували 6 тисяч. Це означає, що російська ППО працює на межі й дедалі гірше прикриває критичні об'єкти.
Руслан Пухов, директор московського Центру аналізу стратегій і технологій, вважає, що удари зруйнували ретельно вибудуваний Кремлем міф про те, що життя в Росії під час війни тривало як завжди. "На фундаментальному рівні ми бачимо, що Путін припустився ще однієї фатальної стратегічної помилки, чомусь вирішивши, що час грає лише на нього. Він не змусив Україну капітулювати, зате дав їй достатньо часу, щоб розгорнути масове виробництво 'глибоких ударів'", – сказав Пухов. За його словами, тепер Росії доведеться витрачати величезні ресурси на ППО, і систем та перехоплювачів може забракнути.
Директор Rochan Consulting Конрад Музика зазначив, що кампанія якісно змінилася. "Україна не просто завдає більше ударів, ніж рік тому. Вона перетворилася з відносно вузьких дій проти нафтової інфраструктури на ширшу стратегічну операцію, спрямовану на виснаження енергетичної, логістичної, промислової та експортної систем Росії одночасно", – сказав він.
Інтенсифікація збіглася із заявою Володимира Зеленського про літній наступ на нафтопереробку. Президент оголосив, що Київ розпочинає "40-денну операцію впливу", яку виконуватимуть підрозділи далекобійних ударів.
Утім, Путін не подає жодних ознак готовності сісти за стіл переговорів. Навпаки, він наполягає, що Росія перемагає. У телеінтерв'ю 28 червня російський президент визнав, що українські удари створюють "проблеми", але заявив, що його війська й далі мають перевагу.
Паралельно Росія посилила власні повітряні атаки. Від лютого сумарна кількість ракет і дронів, випущених по Україні, щомісяця перевищує 5 тисяч. У четвер росіяни випустили по Києву 74 ракети й майже 500 дронів – загинули щонайменше 30 людей, ще понад 90 дістали поранення.
Раніше "Хвиля" писала, коли окупований Крим може залишитися без пального. Також ми розповідали, як Зеленський відреагував на удар по московському НПЗ.
