Російський Крим дедалі більше скидається на півострів, відрізаний від постачання. Українські дрони системно б'ють по логістичних маршрутах, якими тримається угруповання РФ, і ці удари вже спричинили дефіцит пального, боєприпасів і поповнення. До такого висновку дійшов американський геополітичний аналітик Пітер Зейхан.
Як передає "Хвиля", свою оцінку Зейхан виклав у новому відео на YouTube-каналі Zeihan on Geopolitics.
Для обох сторін Крим – питання "або – або", нагадує аналітик. Хто контролює півострів, той тримає вихід Дніпра до Чорного моря й Одесу – головне вікно України у світ. Тому, за словами Зейхана, немає такої Росії, яка втратила б Крим і зберегла військову силу на морі, і немає такої України, яка змирилася б із втратою півострова.
Зараз Крим утримують росіяни. Але нові українські дрони – з більшою дальністю, точнішим наведенням і здатністю самостійно обирати ціль – перетворили постачання півострова на головний об'єкт ударів. Проти таких апаратів, додає Зейхан, радіоелектронне глушіння вже не діє. Шляхів на півострів лише два. Перший – міст через Керченську протоку, який вибили настільки, що він тримає тільки легкий рух: ні великі вантажівки, ні потяги ним уже не йдуть. Другий – суходолом через окупований південь України, уздовж узбережжя й далі через низку мостів. У найвужчому місці ця перемичка – лише близько дев'яти кілометрів.
Морські дрони змусили росіян вивести з Криму майже весь флот, тож надійно постачати півострів морем РФ більше не може. Усе доводиться везти вантажівками або залізницею – а саме цю систему українські удари тепер ставлять під загрозу. Останніми днями, зазначає аналітик, ЗСУ били по всіх переправах майже одночасно, утримуючи постійний тиск на логістику.
Чи означає це, що штурм Криму вже близько? Ні, відповідає Зейхан. Транспортна проблема працює в обидва боки: щоб дістатися півострова, українським військам довелося б спершу форсувати Дніпро, пройти окупований південь і лише потім вийти до Криму. Реальний задум, на його думку, інший – зробити Крим стратегічним тягарем для Росії, який лише висмоктує ресурси.
Не всі переправи легко знищити. Частина мостів – це насипи й дамби між солоними озерами та болотами, які не вибухають, як прогін над водою. Кратер на дорозі росіяни латають за тиждень-два. Тому головна ціль, пояснює Зейхан, – вибити переправи якомога ближче до Криму, у східній частині перешийка, і змусити противника обходити район із півночі та заходу. Там росіяни підставляються під звичайну зброю – артилерію, – а будь-яка затримка колони полегшує роботу дронам.
Аналітик проводить паралель із "дорогою смерті" часів операції "Буря в пустелі" 1991 року. За його словами, це лише питання часу, коли українці зможуть замкнути російські колони там, де ті не мають простору для маневру, і знищити їх повністю. Кілька таких ударів – і вся логістика південного фронту посиплеться.
Окремо Зейхан нагадав про вузьке місце Москви. Два роки тому в РФ майже закінчилися військові вантажівки, і врятували росіян лише масштабні поставки з Китаю. Тепер, за його оцінкою, Україна здатна знищувати ці вантажівки швидше, ніж їх устигають виробляти китайці.
