Українським компаніям із багатомільйонними оборотами і майже без працівників варто уважніше поставитися до липневих рішень Нацбанку. Регулятор оновив підходи до фінансового моніторингу і роздав банкам орієнтири, за якими ті мають вираховувати схеми ухилення від податків.
Як передає "Хвиля", про це повідомляє РБК-Україна.
Окремим листом НБУ звернув увагу банків на операції, які можуть використовуватися для ухилення від сплати податків, формування фіктивного податкового кредиту або легалізації доходів із тіньового сектору. Ідеться, зокрема, про так звані "скрутки" та "зустрічні потоки".
Серед індикаторів ризику регулятор назвав багатомільйонні обороти компаній із мінімальною кількістю працівників, відсутність виробничих чи складських приміщень, невідповідність платежів заявленому виду діяльності та транзитний рух коштів. Підозри викликає й співпраця з великою кількістю новостворених контрагентів та відсутність документів щодо транспортування або зберігання товарів.
Банки при цьому мають дивитися не на окремий платіж, а на сукупність факторів – наскільки фінансова активність збігається з реальною господарською діяльністю клієнта.
"Важливо розуміти, що цей лист не встановлює нових масових обмежень для клієнтів і не означає автоматичного посилення контролю за будь-якими операціями бізнесу. Йдеться про рекомендації банкам щодо роботи з конкретними комбінаціями ризикових ознак", – пояснила керівниця аналітичного департаменту Центру економічних досліджень та прогнозування "Фінансовий пульс" Діляра Мустафаєва.
Частині клієнтів, навпаки, стане простіше. За постановою №81 банки зможуть допомагати людям, які через фізичні чи інші об'єктивні обставини не проходять процедури самостійно: пред'явити документ допоможе супроводжуюча особа або працівник банку, згоду на фотофіксацію в окремих випадках можна підтвердити аудіо- чи відеозаписом, а банки фінансової інклюзії зможуть залучати до ідентифікації комерційних агентів.
"Загальна логіка липневих змін досить чітка: контроль має посилюватися там, де існують обґрунтовані ризики використання банківської системи у протиправних схемах, але ставати простішим і доступнішим там, де людина стикається з фізичними, територіальними чи іншими об'єктивними перешкодами. Саме такий баланс між стійкістю, контролем і фінансовою інклюзією поступово наближає українську банківську систему до європейської моделі", – зазначила Мустафаєва.
Постановою №77 Нацбанк оновив порядок оцінки стійкості банків і вдосконалив ризик-орієнтований нагляд (SREP). Постановою №75 регулятор продовжив тестовий період розрахунку мінімального розміру експозицій, зважених за кредитним ризиком: звітувати за новими правилами банки почнуть із 1 листопада 2026 року замість 1 серпня.
Ще одне рішення стосується посилок. Постанова №79 дозволила поштовим операторам, експрес-перевізникам і міжнародним перевізникам переказувати валюту за кордон для сплати митних платежів, податків і зборів, пов'язаних із доставкою відправлень до країн ЄС. Постанови №78 і №80 уточнили правила оцінки фінансового стану позичальників під час воєнного стану, оновили порядок визначення територій, де банки можуть тимчасово припиняти роботу підрозділів, та пом'якшили окремі вимоги до врахування непрофільних активів при розрахунку капіталу.
"Такі рішення не варто сприймати як зниження вимог до банків. Їхнє завдання – не допустити, щоб обставини, безпосередньо спричинені війною, штучно погіршували регуляторні показники або змушували банки ухвалювати економічно необґрунтовані рішення. Водночас НБУ зберігає запобіжники, які не дозволяють перетворити тимчасову гнучкість на спосіб приховування реальних ризиків", – наголосила Мустафаєва.
Раніше "Хвиля" розповідала, за яким чеклистом із 73 індикаторів банки перевіряють кожного клієнта. Також ми писали, який відсоток зняття готівки майже гарантовано запускає фінмоніторинг.
