Український контрнаступ на півночі Донбасу, який триває вже кілька місяців, зірвав спроби Росії оточити міста регіону, що лишаються під контролем України. За оцінками західних аналітиків, росіяни втратили в ході цієї кампанії десятки квадратних миль території. У Києві операцію назвали "Вівальді".
Як передає "Хвиля", про це пише The New York Times.
Путін неодноразово заявляв, що падіння Донбасу неминуче і станеться швидше, ніж думають у Києві. Однак останні тенденції на фронті, пише видання, малюють іншу картину.
На півдні Донбасу росіяни продовжують люті штурми, щоб прорвати українські лінії. Але Київ перебудував там оборону і поки не дає ворогу просунутися далі в спробах охопити великі міста регіону.
Загалом російське просування у 2026 році помітно сповільнилося порівняно з і без того повільними темпами минулого року. За даними фінської дослідницької компанії Black Bird Group, вересень став для Росії найгіршим місяцем за чистими територіальними здобутками з червня 2023 року.
Західні дослідники наводять різні цифри, але сходяться в тому, що цього року Росія захопила лише трохи більше, ніж втратила. Це різко контрастує з заявою Міноборони РФ від 19 вересня про захоплення понад 2 тисяч квадратних миль, тобто понад 5 тисяч квадратних кілометрів. Навіть російські ультранаціоналістичні військові блогери, за даними NYT, почали висловлювати занепокоєння, що спроба охопити міста-фортеці Донбасу провалюється.
На думку старшого аналітика вашингтонського Інституту вивчення війни Джорджа Барроса, "Вівальді" показує: якщо армія ретельно підготує ґрунт, механізований наступ можливий навіть під щільним наглядом дронів. Втім, зазначає видання, на підготовку Україні знадобилися місяці, а відвоювати вдалося лише крихітну частку втраченої землі.
Путін називає повний контроль над Донбасом, силою чи через поступки Києва, умовою для завершення війни, яка не підлягає обговоренню. Україна відкинула пропозиції адміністрації Трампа віддати землі, яких Росія не змогла захопити на полі бою.
Не досягнувши цілей на Донбасі, Москва посилила повітряну війну проти українських міст і користується перевагою в ракетах і дронах, щоб бити по Києву. Через удари по кількох містах у ніч на середу загинули щонайменше 20 людей, повідомили українські посадовці. Вони називають ці обстріли терористичною кампанією, яка має зламати волю країни до спротиву.
Назва операції відсилає до найвідомішого твору композитора: в Україні говорять про чотири "сезони", тобто етапи кампанії.
Цього року російські війська просувалися на схід від Слов'янська і Краматорська, міст так званого "поясу фортець", і заходили до Костянтинівки з півдня. Тим часом Україна готувала контрнаступ на півночі.
За словами українських командирів, спершу довелося стабілізувати оборону і зупинити повільне російське просування. Лише потім ЗСУ взялися створювати умови для наступу.
Українські сили почали з логістики: розширили кампанію ударів середньої дальності по дорогах і залізницях, якими росіяни підвозять війська й техніку. За словами начальника штабу – заступника командира Третього армійського корпусу, який очолив контрнаступ, підполковника Петра Горбатенка, Україна знищила нафтопровід і відрізала росіян від пального, потрібного для розвідки на полі бою.
Ще одним завданням стало полювання на елітних російських операторів дронів. Їхні позиції та укриття шукали за допомогою радіорозвідки, а потім били по них. Там, де росіяни запускали дрони на оптоволокні, розвідники йшли по кабелю від котушок до точок запуску.
Третім елементом підготовки стали міни. За словами Горбатенка, ЗСУ розчищали проходи для піхоти сучасними роботизованими системами розмінування, а маршрути постачання росіян густо мінували з дронів.
Коли все було готово, почався наступ. У тилу ворога наземні дрони, яких Україна скинула з повітря, атакували вибухівкою та кулеметами, щоб посіяти хаос. Паралельно на передовій українські війська просувалися на бронетехніці й зачищали російські позиції бліндаж за бліндажем, розповіли командири.
Бронетехніку, яку через вразливість до дронів останнім часом виводять на поле бою дедалі рідше, прикривала посилена динамічна броня. Вона відбиває дрони контрольованими вибухами.
За словами українських бійців, заскочені зненацька росіяни часто кидали підкріплення туди, де ЗСУ вже просунулися, і ті потрапляли в засідки.
Президент Володимир Зеленський заявив, що в ході операції вже загинули понад 5 тисяч російських військових, ще 250 потрапили в полон. The New York Times не змогла незалежно перевірити ці дані. Україна не розкриває власних втрат.
До "Вівальді" найбільшим зрушенням на фронті був російський прорив минулого року. Навесні й улітку 2025-го росіяни прорвали оборону навколо Покровська і просунулися на кілька миль на захід, на відкриту місцевість у бік Добропілля.
Прорив загрожував перерізати важливу трасу, яка є маршрутом постачання до Краматорська, і дати Росії змогу охопити міста "поясу фортець" з південного заходу. Щоб закрити пролом, Україна терміново перекинула туди частину найкращих бригад.
У лютому росіяни захопили Покровськ і в наступні місяці повільно просувалися на північ. Але ЗСУ зрештою стабілізували оборону і зупинили ворога, не давши йому досягти стратегічних цілей, кажуть українські військові та аналітики.
Росія прагне повернути ініціативу і щодня кидає в штурми сотні військових, розповідають українські командири. Ця ділянка лишається однією з найзапекліших на всьому фронті.
Оборону тут очолює Перший корпус Національної гвардії "Азов". Один із його командирів, підполковник Кирило Дубровський, вважає, що стримати росіян допомогла інтеграція цифрової системи управління боєм "Дельта".
За словами Дубровського, програма дала змогу "організувати обмін інформацією в реальному часі, виявляти та нейтралізувати штурмові групи противника".
Аналітик фонду "Повернись живим", одного з найбільших донорів армії, Микола Бєлєсков пояснює ефективнішу оборону новими технологіями, масовим виробництвом дронів і кращою координацією. Серед таких новинок, зазначає видання, – наземні роботизовані комплекси, які Україна вже застосувала в десятках тисяч місій по всьому фронту.
Росіяни просуваються переважно інфільтрацією. Поодинокі солдати чи малі групи пішки перетинають так звану кілзону – смугу завширшки в кілька миль, насичену розвідувальними та ударними дронами. Опинившись за українськими укріпленнями, вони збираються, вичікують і атакують.
За словами Барроса, Росія вже майже вичерпала можливості такої тактики: кілзона розширюється, і переходи через неї доводять людей до межі витривалості.
Через інфільтрацію постійно розростається сіра зона, де присутні війська обох сторін і контроль неочевидний. Бої йдуть за окремі лісосмуги, будівлі, дороги та логістичні маршрути, каже командир Об'єднаної штурмової бригади Національної поліції "Лють" полковник Олександр Рашевський.
"Сьогодні на Донбасі немає простого фронту, де досить провести на карті одну лінію і сказати: до цієї точки територію контролює одна сторона, а за нею – інша", – сказав Рашевський.
