Верховна Рада 15 липня ухвалила закон №14067, який змінює правила опалення для мільйонів українських квартир. Головна новація – обов'язкові індивідуальні теплові пункти (ІТП) у будинках, підключених до централізованого опалення. Один такий прилад коштує від 650 до 800 тисяч гривень.
Як передає "Хвиля", про те, чиїм коштом його встановлять і що буде з платіжками, розповіли журналісти видання "На пенсії".
Насамперед – головне для тих, хто хвилюється за рахунки вже цієї зими. Наступного опалювального сезону не зміниться нічого: ані порядок розрахунків, ані тарифи. Сума у платіжках за опалення і гарячу воду залишиться тією самою.
Причин дві. Вимога про обов'язкові теплові пункти запрацює не одразу, а лише через шість місяців після скасування воєнного стану – тож зараз ніхто не має права примусово встановити щось у вашому будинку. До того ж в Україні досі діє мораторій на підвищення тарифів на тепло, а в самому законі про зростання цін для населення не сказано ні слова.
Що ж це за прилад за 800 тисяч. ІТП – це велика шафа з насосами й автоматикою, яку ставлять у підвалі будинку. Вона самостійно регулює тепло залежно від погоди: потепліло надворі – прикрутила, похолодало – додала. Автори закону обіцяють, що завдяки цьому будинок споживатиме на 15-30% менше тепла.
Найцікавіше – гроші. Хто саме поставить прилад, вирішуватимуть органи місцевого самоврядування, а не мешканці чи ОСББ. Формально співвласникам дадуть право зробити це самостійно, але часу відведуть небагато – близько 60 днів. За два місяці потрібно провести збори, знайти гроші та підрядника й замовити проєкт.
Більшість будинків просто не встигне. А коли не встигли, право переходить до тепловиків. Вони встановлять прилад, а його вартість зашиють у тариф на транспортування тепла. Окремо 800 тисяч ніхто не збиратиме – сума розтечеться по квитанціях усіх мешканців, потроху, але роками.
Виходить дивна конструкція: продавець тепла отримає право встановити прилад, який зменшить продаж цього ж тепла, і водночас візьме з мешканців додаткові гроші за модернізацію – за цінами, вигідними передусім для нього.
А що з субсидіями та пільгами. У самому законі про пенсіонерів, пільговиків чи субсидії немає жодної окремої норми – вплив буде лише непрямий, через тариф. Але тут є заспокійлива деталь: субсидія працює як подушка. Держава дивиться на дохід і визначає обов'язковий платіж – певний відсоток від пенсії, а різницю доплачує сама.
Тобто якщо після встановлення приладу тариф підскочить, ваш обов'язковий платіж від пенсії залишиться тим самим, а різницю покриє держава, трохи збільшивши субсидію. Якщо ж будинок палитиме менше і рахунок впаде – ви так само платитимете свій фіксований відсоток. Хоч тариф піде вгору, хоч споживання вниз, на особистий гаманець це майже не вплине.
Зворотний бік у закону теж є, і питань щонайменше три. Перше – несправедливість до відповідальних. Будинки, які вже встановили ІТП власним коштом чи в кредит, тепер через спільний тариф доплачуватимуть ще й за сусідів, які нічого не робили. "Хто був ощадливим, той заплатить двічі", – зазначають автори відео, і закон цього ніяк не регулює.
Найтривожніше – світло. Старий радянський вузол працював без електрики взагалі. "А сучасний прилад без розетки мертвий", – попереджають журналісти. Вимкнули світло – насоси стали, тепло до будинку не йде, квартира починає замерзати. Після минулорічних блекаутів це звучить особливо тривожно, але про обов'язкове резервне живлення в законі немає жодного слова.
І останнє – чиїм прилад залишиться потім. Мешканці виплатять його через тариф років за 5-10, а власником усе одно лишиться монополіст, який і далі братиме гроші за користування та обслуговування обладнання. Відповіді на це питання закон не дає.
Раніше "Хвиля" розповідала, коли в Україні можуть скасувати мораторій і злетять ціни на світло та тепло. Також ми писали, що важливо зробити із субсидією напередодні змін.
