Україна провела масштабну експедицію місцями пам’яті українців у Європі "У пошуках героїв", повідомив Український інститут національної пам’яті (УІНП).
"Експедиція тривала понад 20 днів та охопила сім країн Європи: Словаччину, Австрію, Швейцарію, Францію, Люксембург, Німеччину та Польщу. Учасники дослідили понад 100 тисяч поховань на 105 європейських цвинтарях. Експедицію організував Український інститут національної пам’яті спільно з благодійним фондом "Героїка", громадською організацією "Історична правда", благодійним фондом Сергія Жадана, національним скаутським рухом "Пласт" та 2-м корпусом Національної гвардії України "Хартія", – йдеться в повідомленні Інституту.
Зазначається, що це безпрецедентне дослідження місць поховань видатних українців за кордоном, яке є частиною процесу роботи зі створення Українського національного пантеону.
"Ця ідея була реалізована безпосередньо завдяки очільнику Офісу президента України Кирилу Олексійовичу Буданову, який зробив усе можливе, щоб ми могли подолати маршрут у 8700 кілометрів та дослідити понад 100 цвинтарів. Вперше на державному рівні було організовано таку експедицію", – цитує голову УІНП Олександра Алфьорова пресслужба.
Повідомляється, що під час експедиції було знайдено кілька поховань українських діячів, які за своїм статусом та військовим званням могли бути поховані в Українському національному пантеоні.
Також голова УІНП вказав на одну з важливих проблем пошуку поховань борців за незалежність України: почасти через те, що роками не проводилася фінансова підтримка цих місць пам’яті, за місцевими законами вони були втрачені.
"Ми зустрілися з такою проблемою під час пошуку могили першої офіцерки Армії УНР Христини Сушко, яка похована в Женеві. Коли команда прибула на місце поховання, то побачила, що надробка уже немає. Можливо, прах ще покоїться на цьому місці, але місця поховання вже немає. З великою ймовірністю прах перепоховано у братській могилі, а місце заготовлене під оренду", – розповів посадовець, додавши, що в таких випадках є сенс принаймні кенотафами означити простір на цих цвинтарях.
"Ми дослідили близько 200 могил українських комбатантів, однак ще є велика кількість могил цивільних українських діячів, які розбудовували українське життя в цих країнах. Ми фіксували всі ці могили, які мали зображення тризубів чи інших українських елементів. Саме завдяки ось таким маркерам нам вдалося знайти багато могил, про які ми не маємо інформації, але це тимчасово", – дода учасник експедиції та голова правління благодійного фонду "Героїка" Олег Слабоспицький.
Як повідомлялося, 1 липня Верховна Рада підтримала створення Українського національного пантеону.
Згідно із законом, у Пантеоні може бути вшанована пам’ять осіб, які обіймали посади глав держав або прирівняні до них у Русі, Руському королівстві, Українській козацькій державі (Війську Запорозькому), Українській Народній Республіці, Західноукраїнській Народній Республіці, Українській Державі, Карпатській Україні. У меморіальному комплексі також мають право бути вшанованими президенти України, крім тих, які відповідно до Конституції були усунуті з поста в порядку імпічменту.
Законопроєкт передбачає вшанування у Пантеоні головнокомандувачів Збройних сил України під час війни за незалежність, а також осіб, які зробили історично значущий внесок у здобуття та відновлення незалежності, захист суверенітету і територіальної цілісності, розвиток культури, науки, спорту, літературної мови та громадянського суспільства. Крім того, у Пантеоні можуть бути вшановані лауреати Нобелівської премії та діячі світового рівня, пов’язані з Україною.
У виняткових випадках прах особи може бути почесно перепохований у Пантеоні разом із членами сім’ї першого ступеня споріднення.
Не підлягає вшануванню пам’ять осіб, засуджених за злочини проти національної безпеки, миру та міжнародного правопорядку, а також тих, на кого поширюються обмеження законів про засудження тоталітарних режимів і заборону пропаганди російської імперської та нацистської політики.
Кабінет міністрів України передбачив розміщення Українського національного пантеону на території Національного заповідника "Києво-Печерська лавра".
