Україна посилює далекобійні удари по Росії, і Кремль гарячково шукає, чим відповісти. Дрони дістають дедалі глибше – б'ють по заводах, що виробляють зброю, і по нафтопереробці, тож паливо зникає по всій країні.
Як передає "Хвиля", про це пише The Washington Post.
Лише цього тижня українські дрони вдарили по нафтових об'єктах, заводу напівпровідників ВЗПП-С у Воронежі, який постачає компоненти для російських балістичних ракет, по центру супутникового зв'язку в Дубні під Москвою та по хімзаводу в Тулі, що працює на виробництво боєприпасів.
В окупованому Криму удари спричинили віялові відключення світла, продаж пального зупинили, а призначена Москвою влада в п'ятницю оголосила надзвичайний стан. Уряд Путіна цього тижня провів екстрену нараду через паливну кризу: за тиждень з 15 по 21 червня виробництво бензину впало на 25%, і десятки регіонів запровадили нормування.
Російський фондовий ринок із початку червня просів більш ніж на 13% – це найбільше падіння з вересня 2022 року, коли український контрнаступ змусив армію РФ відступити на північному сході України. "Панує цілковита невизначеність. Є відчуття, що доброго виходу з цього не видно", – сказав колишній високопосадовець російського Мінфіну.
Напруги додає і зовнішня політика. Трамп натякнув, що може ще посилити санкції проти Москви, похвалив президента України Володимира Зеленського і разом з європейськими лідерами підписав на саміті G7 у Франції декларацію про підтримку територіальної цілісності України. Ще одна погана новина для Кремля – ціна на російську нафту впала до 50 доларів за барель, рівня, який тримався ще до війни США та Ізраїлю проти Ірану.
"Усе залежить від того, наскільки ми зможемо обмежити українські удари по території Росії і як швидко створимо протиповітряну оборону проти дронів", – зазначив російський академік, близький до дипломатів. За його словами, люди більше не почуваються в безпеці: "Війна стукає у наші двері".
Питання дедалі гостріше постає й до самих військових, які проґавили різке зростання можливостей українських дронів і не встигли підготувати захист. Тетяна Становая з Центру Карнегі пояснює це хронічною безладністю системи. "Це вічна проблема російської влади", – каже вона, додаючи, що ситуація стала серйозним випробуванням для економіки й населення.
Публічно чиновники применшують наслідки. Віцепрем'єр Олександр Новак запевнив Путіна, що на паливному ринку "непросто, але керовано". Міністр фінансів Антон Сілуанов заперечив різкий стрибок цін на бензин: мовляв, якщо вони й зросли, то "незначно". Сам Путін заявив, що "увесь Захід" постачає Україні дрони, але ці "теракти" нібито не вплинуть на фронт.
За лаштунками картина інша. У листі до Путіна, який потрапив до "Коммерсанта", голова "Роснафти" Ігор Сєчін назвав масштаб пошкоджень НПЗ безпрецедентним. Уряд розглядає повну заборону експорту дизпалива – фактичне визнання, що наростити виробництво ніде.
Фінансова діра лише поглиблює тривогу. Дефіцит бюджету до кінця травня сягнув 6 трлн рублів (83 млрд доларів) – більш ніж удвічі більше, ніж торік, хоча на весь 2026 рік закладали 3,8 трлн. "Бюджет хитається. Дефіцит величезний, а фонд національного добробуту майже вичерпано", – сказав один з російських чиновників.
У бізнесі дедалі більше бояться, що держава потягнеться до заощаджень громадян. Лідер комуністів Геннадій Зюганов прямо закликав у парламенті "мобілізувати" близько 130 трлн рублів, що лежать на рахунках компаній і людей. "Якби я був президентом, зробив би це одним указом", – заявив він. Мінфін тим часом готує закон, який дозволить дістатися до приблизно 40 млрд доларів пенсійних накопичень у приватних фондах.
Попри тиск, аналітики й чиновники не чекають, що Путін відступить. Радше він спробує нарощувати власні бомбардування у відповідь – і саме це лякає російську еліту найбільше. "Схоже, попереду новий виток ескалації", – підсумував російський академік.
