Однією з головних причин краху Речі Посполитої було небажання польської еліти визнати українську козацьку старшину рівноправним політичним суб'єктом. З точки зору польської аристократії, козаки були суто військовим станом — колишніми селянами-втікачами, які не заслуговували на шляхетські привілеї та участь в управлінні державою.
Наслідком такого ставлення стала загибель Речі Посполитої. Ті самі помилки повторила російська еліта у 2014–2022 роках: українофобія, відсутність привабливих пропозицій для українців, зневажливе ставлення до них, відсутність переконливого імперського проекту. Польська еліта запустила процес занепаду Речі Посполитої — російська еліта знищила можливість створення нової Російської імперії.
Парадоксально, що російська еліта не зробила жодних висновків із рішень Катерини Великої, яка зрівняла українську еліту в правах із російською — зробивши саме те, на що польська еліта так і не наважилась. Тому для європейських еліт вкрай важливо вивчити негативний приклад Речі Посполитої і путінської Росії.
Більшість представників провідних країн ЄС досі вважають, що Україна має залишатись фронтиром Заходу — в «сірій зоні», без реальних шансів на євроінтеграцію у середньостроковій перспективі. Але саме цей сценарій може стати джерелом дестабілізації Європи. Економічно й демографічно ослаблена, сильно мілітаризована Україна з населенням, розчарованим у євроінтеграції, стане не надійним щитом, а новою точкою нестабільності.
Україна завжди руйнувала ті імперські проекти, які ігнорували її інтереси — і так само зміцнювала ті, що були здатні їх врахувати. Про ці історичні закономірності повинні знати європейські лідери.
В історії Росії є стійкий патерн. У 1917 році саме російська еліта — аристократія, вище військове командування, політичні діячі — зрадила царя. Армійське керівництво відмовилося відправляти війська для захисту монархії, аристократи й генерали змусили царя зректися влади. Одразу після зречення всі представники влади, включно з Синодом Православної церкви, миттєво присягнули Тимчасовому уряду.
Фактично саме російська аристократія відкрила шлях більшовикам. Аналогічний процес відтворили російські націоналісти у 1991 році — вони відмовились від комуністичної ідеології та розвалили Радянський Союз задля збереження власної влади, власності й привілеїв.
Якби радянська еліта зберегла СРСР і реалізувала концепцію Горбачова «спільний європейський дім», радянська імперія мала всі шанси перемогти в холодній війні. Без військової загрози, без ідеологічного протистояння — оновлений і відносно демократизований Радянський Союз порівняно швидко посилив би свій вплив у Західній Європі.
У 2022 році вже нинішня російська еліта зрадила національні інтереси Росії, позбавивши її можливості енергетично й політично домінувати в Європі через «Північний потік — 2». Закономірність стає очевидною: у 1917 році еліта запустила розпад Російської імперії і відібрала в неї перемогу у Першій світовій. У 1991-му — демонтувала Радянський Союз і перемогу в холодній війні. У 2014-му — вкрала у Росії шанс збудувати нову імперію. У 2022-му — позбавила її унікальної можливості домінувати в Європі.
Якщо домінування в Європі так вигідне Росії — чому ж еліта від нього відмовляється? Відповідь проста: зближення з ліберальною Європою загрожує особистим інтересам самої еліти. Реалізація «спільного європейського дому» посилила б вплив ліберальних цінностей на російське суспільство, призвела б до економічного розвитку, розширення середнього класу з його індивідуалізмом і незалежністю.
Це б неминуче зменшило вплив силовиків, які сьогодні використовують війну для зміцнення своїх позицій — об'єднуючи росіян навколо образу зовнішнього ворога. Повномасштабна війна дозволяє корпорації чекістів перетворювати Росію на «православний Іран». Тому для них найбільшою загрозою є ліберальний ЄС, який вони прагнуть демонтувати руками європейських ультраправих — використовуючи тих як корисних ідіотів.
На цьому тлі скарги Кремля американцям на Україну з вимогою вплинути через Трампа на нашу країну виглядають відверто принизливо. Росія мала всі можливості взяти реванш у США за поразку в холодній війні — натомість після невдач в Україні робить ставку на американський тиск. На тих американців, для яких ця війна — просто сутичка варварів між собою.
Тому головний ворог Росії — і в 1917-му, і в 1991-му, і в 2022-му, і сьогодні — не Україна, не глобалісти, не Євросоюз. Це власна російська еліта.
