Наступна зима в Україні може пройти за одним із трьох сценаріїв – від коротких вечірніх відключень до графіків ввімкнень, коли світло буде доступне лише 4-8 годин на добу. Який саме сценарій спрацює, залежить від трьох речей: погоди, інтенсивності російських ударів по енергетиці та готовності регіонів.
Як передає "Хвиля", ситуацію перед опалювальним сезоном 2026-2027 років проаналізувала "Економічна правда".
Минулий опалювальний сезон ударив по комфорту українців сильніше за всі попередні воєнні зими. Спрацювало поєднання прицільних обстрілів великих об'єктів енергетики та аномальних морозів – зима 2026 року стала найхолоднішою з 2011 року. Сотні тисяч, а в окремі періоди й мільйони людей лишалися без світла, опалення та води за температури -20 градусів.
Після такого сезону в соцмережах, часто з проросійських ресурсів, поширюють прогнози про неминучий колапс енергетики та теплопостачання. Підігрівають ці очікування й заяви українських посадовців. В інтерв'ю Sky News президент Володимир Зеленський оцінив перспективи наступного сезону максимально стисло.
"Ніхто навіть не може собі уявити, якою буде зима", – сказав він.
Перший чинник – погода. Енергетики користуються простим правилом: кожен градус похолодання нижче сезонної норми додає системі 150-200 МВт навантаження. Якщо середньодобова температура триматиметься близько нуля, споживання залишиться на рівні останніх років, а імпорт з ЄС покриватиме вечірні піки. Найгірший варіант – тривалі морози нижче -10 градусів, коли країна виходить на максимуми споживання газу та електрики.
Є й хороша новина: служба зміни клімату Коперника прогнозує, що наприкінці осені та на початку зими в Європі буде значно тепліше за середню норму.
З обстрілами інтриги майже немає – Росія б'є по енергетиці кожної воєнної зими. Питання лише в тому, чим Україна відповість. Літо 2026 року показало кризову ситуацію із запасами перехоплювачів для збиття балістики, якою ворог активно атакував енергосистему минулої зими.
Про дефіцит ракет для окремих систем ПРО Зеленський говорив ще в грудні 2025 року, а потім 27 липня. Під час зустрічі з Трампом 28 липня він попросив надати Україні "в екстреному порядку" 300 ракет до Patriot до зими.
Третій чинник – підготовка, і саме тут найбільше питань. Уряд обіцяв ввести понад 10 ГВт нових та відновлених потужностей до початку сезону, але ключовим викликом лишається виконання планів стійкості. Вони мають забезпечити безперервну роботу тепло-, водо- та електропостачання під час нових атак.
За інформацією співрозмовників "Економічної правди" в урядових колах, середній рівень виконання цих планів у регіонах поки не перевищує 50%. Значну частину заходів просто не встигнуть завершити до холодів. Зеленський уже заявив, що не задоволений темпами робіт, і назвав їх прискорення одним з головних завдань нового уряду. Прем'єр-міністр Сергій Корецький після цього доручив терміново провести ревізію зробленого.
Директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко звертає увагу на іншу проблему: значну частину регіональних планів стійкості розробили без достатнього технічного аналізу. У багатьох містах досі немає повного розуміння стану власних систем теплопостачання. Через це громади закуповують когенераційні установки чи модульні котельні, які без належного проєктування можуть виявитися майже марними під час аварії.
Оптимістичний сценарій передбачає вчасні ремонти, запуск анонсованих потужностей, відсутність масованих обстрілів і помірні температури. Тоді відключень може не бути взагалі або вони триватимуть по кілька годин зранку та ввечері, а з теплом і водою проблем не виникне.
Базовий сценарій вважають найімовірнішим. Удари тривають усю зиму, частину об'єктів вдається відновлювати, але компенсувати втрати складно. У дні найбільшого навантаження погодинні та аварійні графіки сягатимуть 8-14 годин на добу, з'являться обмеження для бізнесу.
Песимістичний сценарій спрацює, якщо серія масштабних атак збіжиться з тривалими морозами -10-15 градусів і окремими днями до -20. Тоді в Україні діятимуть не графіки вимкнень, а графіки ввімкнень: електрика буде доступна 4-8 годин на добу. Бізнесу доведеться імпортувати струм самотужки або працювати на генераторах, а ризик каскадної аварії різко зросте.
Повного знищення енергосистеми опитані експерти не очікують. Вона будувалася в радянські часи і є стійкою, до того ж багато об'єктів отримали захист першого та другого рівнів – від прямого влучання шахедів та уламків ракет. Щоб влаштувати справжню катастрофу, Кремлю треба одночасно зруйнувати значну частину генерації, вдарити по критичних підстанціях АЕС і магістральних підстанціях та обмежити імпорт з ЄС.
Найбільшим викликом може стати не електрика, а тепло. Особливо в прифронтових областях і Києві, де значна частина міста залежить від трьох великих ТЕЦ. Харченко попереджає, що повністю убезпечити теплопостачання до цієї зими неможливо. За його оцінками, якщо ТЕЦ уразять, близько 75% житлових будинків столиці матимуть альтернативне джерело тепла. Решта 25%, а це 2,5 тис. багатоповерхівок, залишаться без резервної схеми.
Раніше "Хвиля" розповідала, чи врятують українську енергосистему потужні установки із Заходу. Також ми писали, чому гендиректор "Ясно" закликав українців не розслаблятися.
