Світ Пам"ять про 33 тисячі вбитих: у Німеччині визнали особливу відповідальність перед Україною
9 жовтня Німецький Бундестаг під час спеціального засідання до 85-х роковин трагедії Бабиного Яру ухвалив рішення про особливу історичну відповідальність Німеччини перед Україною.
Німеччина має не лише зберігати пам’ять про злочини нацистського режиму в Україні, а й підтримувати українську державу в умовах російської агресії. На цьому наголосив Бундестаг, ухваливши 9 жовтня резолюцію до 85-х роковин трагедії Бабиного Яру. Документ передбачає продовження політичної, економічної, гуманітарної та військової допомоги Україні, а також підтримку повернення українських дітей, яких викрала Росія. Про це повідомляється на офіційному сайті Бундестагу.
Так, у п’ятницю, 9 жовтня 2026 року, Бундестаг Німеччини після півгодинних дебатів ухвалив дві резолюції, присвячені 85-м роковинам трагедії Бабиного Яру.
Видео дня
Перша, підготовлена партією "Союз 90/Зелені", стосується історичної відповідальності Німеччини перед Україною. Другу внесли представники правлячої коаліції — ХДС/ХСС і Соціал-демократичної партії Німеччини (СДПН). За першу резолюцію проголосували її автори та Ліва партія, тоді як представники ХДС/ХСС, АдН і СДПН утрималися. Другу підтримали автори та "Зелені", а депутати АдН і Лівої партії утрималися. Таким чином, за даними офіційного сайту німецького парламенту, обидва документи набрали необхідну підтримку без жодного голосу проти.
Яку відповідальність Німеччина визнає перед Україною
У резолюції правлячої коаліції наголошується на особливій історичній відповідальності Німеччини за збереження пам’яті про жертв Бабиного Яру та підтримку України сьогодні.
Документ передбачає продовження наукового дослідження й документування злочинів нацистського режиму в Україні та інших окупованих тоді територіях Східної Європи. Для цього пропонують посилити співпрацю між німецькими, українськими та іншими європейськими архівами, науковими установами й меморіальними комплексами.
Окремо в резолюції наголошується, що історична відповідальність не обмежується вшануванням пам’яті загиблих. Вона також передбачає протидію антисемітизму, расизму, спотворенню історії та імперському насильству.
Депутати також пов’язали історичну відповідальність Німеччини із сучасною російською агресією проти України.
У документі зазначено, що Україна має й надалі отримувати всебічну допомогу для захисту свого суверенітету, незалежності й територіальної цілісності. Йдеться про політичну, економічну, фінансову, гуманітарну та військову підтримку.
Що сказано про викрадених Росією українських дітей
Окремий пункт резолюції стосується українських дітей і підлітків, яких Росія незаконно вивезла з України.
У документі йдеться про необхідність докладати зусиль для повернення близько 20 тисяч дітей та підлітків до батьків або родичів. Це питання включили до ширшого переліку заходів, які Німеччина має підтримувати в межах своєї політики щодо України.
Також резолюція передбачає підтримку європейської та євроатлантичної перспективи української держави.
Таким чином, ухвалений документ охоплює не лише історичну пам’ять, а й конкретні напрями сучасної політики Німеччини щодо України.
Оцінка рішення
Посол України в Німеччині Олексій Макеєв назвав рішення незвичним для парламентської практики, адже депутати віддали перевагу спільній роботі замість політичного суперництва. За його словами, підготовка документа тривала кілька років.
Дипломат порівняв це голосування з дискусіями чотирирічної давнини щодо постачання Україні німецьких танків Leopard. Тоді точилися запеклі суперечки, натомість зараз історичну відповідальність чітко пов'язують із моральним обов'язком допомагати Україні захищатися від російської агресії.
На думку посла, нинішня єдність демократичних сил німецького парламенту нагадує осінь 2022 року, коли Бундестаг визнав Голодомор 1932–1933 років геноцидом українського народу.
Чому Бундестаг присвятив засідання Бабиному Яру
Бабин Яр у Києві став одним із найбільших місць масових убивств євреїв у Європі під час Голокосту.
29–30 вересня 1941 року нацистські окупаційні сили та їхні пособники розстріляли там близько 33,8 тисячі євреїв, переважно мешканців Києва.
У наступні роки окупації Бабин Яр залишався місцем масових страт, де нацисти та їхні пособники вбивали також ромів, військовополонених, українських націоналістів, пацієнтів психіатричної лікарні та інших цивільних. Загалом, за різними оцінками, у Бабиному Яру було вбито понад 100 тисяч людей.
Сьогодні Бабин Яр є одним із ключових символів пам’яті про жертв нацистських злочинів в Україні та Голокосту.
85-ті роковини трагедії стали приводом для парламентського обговорення не лише історичних злочинів, а й того, як Німеччина має діяти сьогодні, зважаючи на своє минуле.
Нагадаємо, нещодавно Київська міська рада підтримала створення військового кладовища та місць почесних поховань українських захисників у столиці. Ділянку планують облаштувати вздовж вулиці Олени Теліги у Шевченківському районі, неподалік від урочища Бабин Яр.
Також Фокус писав, що 1 березня 2022 року росіяни завдали ракетного удару по Києву, під час якого було уражено територію поблизу меморіального комплексу Бабин Яр. Про атаку повідомляв тодішній керівник Офісу президента Андрій Єрмак. Він заявив, що удар стався під час інтерв’ю Володимира Зеленського іноземним журналістам. За словами Єрмака, ракети влучили в район, де розташований меморіал жертвам Голокосту.
