В Україні 470 тис. га замінованих полів, і частину з них розміновують неофіційно.
Навколо цього з’явився цілий ринок, який ділиться на два сегменти — чорний та сірий, пише LIGA.net.
За неофіційними оцінками фермерів у Херсонській, Миколаївській та Сумській областях, у 2023-2024 роках від 50 до 70% робіт із розмінування для аграріїв були виконані неофіційно. Нині в Україні діє держпрограма компенсації витрат на розмінування, а також сертифіковано 138 компаній, які займаються цією діяльністю. Проте вони не встигають очищати усі землі, які потрібні аграріям. При цьому фінансування на гуманітарне розмінування у держбюджеті скорочується три роки поспіль: 2024 р. — 3 млрд грн, 2025 р. — 2,5 млрд грн, 2026 р. — 1,7 млрд грн.
Проблема офіційного розмінування в дуже довгих процедурах на всіх етапах, пояснюють аграрії. Обробка заявки від фермера в Центрі гуманітарного розмінування — місяць. Ще до трьох місяців — торги на Prozorro для визначення компанії-розміновувача. Тобто лише підготовка займає понад квартал.
Наступні етапи офіційного розмінування ще довші — роботи розтягуються ще на півтора року. Директор «Ландекс Агро» Гліб Гаврилов із Харківщини зазначає, що темпи окремих операторів занадто повільні для агросектору.
«Їхні протоколи ідеальні для житлових зон, але гальмують повернення у виробництво великих масивів сільськогосподарських земель», — каже він.
На землях «Ландекс Агро» повернули в обіг минулого року 5 тис. га, а цього року — ще 1,3 тис. га. Всього у компанії заміновано 11,7 тис. га.
Отже офіційне розмінування розтягується на два роки. Такі умови ледь влаштовують великі аграрні холдинги, які мають ресурси землі для того, щоб перечекати такий довгий час. Малі господарства не можуть чекати — якщо у них вся земля визначена як замінована, то діяльність повністю паралізована.
«Ми вже три роки працюємо на розмінованій землі — це три урожаї, сплачені податки та зарплати. Натомість мали б чекати офіційного обстеження і решти процедур», — розповідає власник агрокомпанії «Сапфір Агро» (Херсонська обл.) Сергій Сорокунський, господарство якого провело розмінування ще у 2023 році.
Крім того, державні, невійськові сапери та офіційні демайнери не мають права працювати ближче за 20 км до зони боїв та кордону. Це сформувало велику смугу «сірої» землі в Сумській та Чернігівській областях, а також на Херсонщині, яку обробляють місцеві фермери. Це і є територія, до роботи на якій залучають лише «чорних» саперів.
Тариф підпільних саперів залежить від віддаленості поля та кількості вибухівки — на Чернігівщині це від $800 за поле. На Сумщині робота саперів-нелегалів дорожча — від $1000.
Джерело: agroportal.ua
