Чи вистачить країні грошей до весни і чому удари РФ по бізнесу небезпечніші за відключення світла?
Російські удари по логістиці та бізнесу, згортання цілих галузей економіки, величезна дірка у держбюджеті – майбутній осінньо-зимовий сезон справді обіцяє бути важким.
Про те, за рахунок чого і кого Україна доживатиме до весни, де брати гроші і чому країна релокуватиметься на захід – читайте у матеріалі журналіста РБК-Україна Мілана Лєліча.
Головне:
- Стратегія агресорів: РФ змінила підхід і цілеспрямовано знищує виробництво, склади та експортерів, змушуючи бізнес закриватися чи скорочувати персонал.
- Фінансова прірва: дірка у бюджеті та пасивність Ради ставлять під загрозу державні виплати.
- Дрон-терор столиці: до безперервних атак реактивних дронів Україна виявилася не готовою; мешканці столиці песимістичніші, ніж решта українців.
- Рух на захід: уцілілі підприємства та забезпечені громадяни масово переїжджають у західні області країни.
- Тупик у Раді: політичні амбіції та корупційні скандали ускладнюють отримання допомоги від МВФ та ЄС у розпал бюджетного періоду.
"Попереду – найскладніша військова зима". У перші роки повномасштабної війни такі тези прирівнювалися до відвертої "зради" або як мінімум ворожого ІПСО. Потім – ставали приводом для дебатів у соцмережах. Нині їх відкрито озвучують найвищі керівники держави.
Причин щонайменше дві. По-перше, явне зниження суспільних очікувань від кінця війни. Дебати про "кордони 1991 року" закінчилися самі собою, слово "перемога" теж давно поступилося формулюванню "справедливе закінчення війни".
Читайте також: Новий стиль Драпатого, битва за Донбас та загроза зими: що відбувається на фронті
По-друге, масована кампанія агресорів зі знищення української логістики та економіки, яка набагато перевершує масштабами всі попередні. Не треба мати доступу до джерел у високих кабінетах, щоб розуміти: якщо чи не щодня знищується чи закривається чергове підприємство, виробництво, склад, то попереду – важкі часи.
Але РБК-Україна має такий доступ, а з ним – і можливість проаналізувати, як близько до катастрофи може підійти Україна в найближчі кілька місяців і наскільки глибока ця кроляча нора.
Межі ескалації
Певний перелом, як мінімум, у суспільних очікуваннях, настав не пізніше липня, особливо посилившись після Дня незалежності. 40-денна операція "з примусу Росії до миру" хоч і принесла вражаючі результати за кількістю знищених об'єктів ворога, своє надзавдання не виконала — Кремль не став більш налаштованим на реальні переговори.
Читайте також: Горіли НПЗ, склади Wildberries і не тільки: хронологія 40-денної операції СБУ проти Росії
Навпаки, користуючись колосальними проблемами Сил оборони з антибалістичними ракетами, росіяни почали методично знищувати український бізнес, паралізуючи цілі галузі.
Наслідки російського удару по "Запоріжсталі" (фото: facebook.com/zaporizhstal)
А з кінця літа ще й розпочався безперервний терор Києва та столичного регіону реактивними дронами. Разом з неповороткістю місцевої влади це призвело ще й до хронічного транспортного колапсу в столиці, розв'язати який хоч якось вдалося лише через пару тижнів.
"Такий терор Києва – це був ось той самий "чорний лебідь". Мало хто чекав, що вони так нахабно атакуватимуть столицю, і так постійно, і в такому режимі: 1-2-3 дрони на годину замість однієї великої хвилі, до чого ми вже звикали", – каже співрозмовник РБК-Україна в керівництві країни.
Проти реактивних дронів екстрено почали шукати протидію. Днями президент Володимир Зеленський прозвітував про те, що вже вдається збивати більше половини реактивних "Гербер". Але до рівня збиття звичайних "Шахедів" – 90% – ще далеко. За словами голови ОП Кирила Буданова, масово застосовувати дрони-перехоплювачі Україна зможе за кілька місяців .
"Виходить, що не туди дивилися, не те замовляли. Політично можна було б сказати, що це Федоров все провалив, але насправді там і до Федорова… Багато конструкторів говорили ще раніше, що з "реактивами" буде біда, тому що у нас немає реактивних двигунів, а звичайними засобами їх збивати – або дорого, або має пощастити", – розповідає співрозмовник РБК-Україна у владі.
Ще на початку вересня, коли росіяни методично знищували підприємства та склади навколо Києва, він давав прогноз щодо наступних об'єктів, які виявляться під ударом: київські заправки та дата-центри.
"Залишилися ще київські мости та урядовий квартал. Але по них, напевно, вдарять лише у разі якогось кроку з нашого боку – наприклад, удару по Кремлю або повторення умовної "Павутини". По суті, на цьому весь доядерний потенціал ескалації з російського боку і закінчується", – каже співрозмовник.
Наслідки удару по КВЦ "Парковий" і дата-центру, що розташований там (фото: facebook.com/DSNSKyiv)
Інше джерело РБК-Україна в оточенні Зеленського вважає такий підхід зайвою раціоналізацією. "З початку року вони мали операцію проти логістики: залізниця, "Нова пошта", деякі мости, порти. Потім перейшли на воду, типу водозаборів, потім додали склади і велику логістику, перейшли на економіку в цілому, дата-центри – це як продовження", – пояснює співрозмовник.
За його словами, у росіян, очевидно, змінився відповідальний чи ціла команда, яка займається плануванням діп-страйків – вони стали більш продуманими. "Є різні сигнали, що цього разу може бути атаковано те й те. Але немає якоїсь "шкали ударів". Наприклад, якщо взяти мости – то мова ж не тільки про Київ, це може бути в будь-який час, але не в плані "після чогось", – коментує джерело спроби відшукати загальну логіку в ударах агресорів.
Як врятувати економіку
З відключеннями електрики за кілька сезонів обстрілів загалом навчилося справлятися не лише населення, а й бізнес. Але тепер прийшло нове лихо – росіяни почали знищувати цей бізнес як такий. А це автоматично закручує маховик негативних наслідків для економіки: немає бізнесу – менше податкових надходжень – менше робочих місць – безробіття – зниження споживання – проблеми із попитом навіть для уцілілих компаній. І так далі.
Після тривалої боротьби днями капітулював навіть флагман важкої індустрії – АрселорМіттал заявив про неможливість подальшої роботи після багаторазових обстрілів. І фактично вся металургійна галузь, яка колись була основою українського експорту, зараз повністю зупинилася.
Погані справи і в аграріїв, по яких вдарила блокада портів Великої Одеси. Спроби укласти нову "зернову угоду" з розблокуванням Чорного моря поки що безрезультатні.
"Я спілкувався останнім часом з аграріями, настрої так собі. А без вивезення "аграрки" в країну зайде менше валюти. Кукурудзу, наприклад, вони залишать на полях, якщо пощастить і не буде снігу, вона доживе до весни і навіть у товарному вигляді. Пшеницю теж залишать у "рукавах", але тоді весняна посівна буде меншою, а наступна осіння – тим більше. Елеваторів не вистачає, тим паче їх теж можуть бомбити", – розповідає РБК-Україна співрозмовник у владі.
Крім ключових галузей, російські удари точково виводять з ладу різні підприємства: від виробництва текстилю до морозива. Про скорочення працівників через руйнування складів заявляють і в рітейлі.
Читайте також: Fozzy Group змушена провести масштабне скорочення працівників
"Допомогти хочеться, але як – незрозуміло. Для цього потрібно багато грошей, яких немає. І тим же рітейлерам начебто треба допомогти, але виявилося, що окрім кількох компаній, вони уникали податків, і тепер деякі кажуть: так як їм тепер допомагати?.." – розмірковує джерело видання у владі.
У таких умовах співрозмовники РБК-Україна очікують на нову хвилю релокації бізнесу в порівняно безпечніші західні регіони країни. Звичайно, йдеться про ті компанії, які технологічно можуть собі це дозволити – металургійний комбінат на Закарпаття не перевезеш ніяк.
За бізнесом тягнеться і населення, а саме його заможна частина, піднімаючи ціну на продаж та оренду нерухомості у Львові, Карпатах чи Ужгороді до непристойності.
Втім, переїзд з очевидних причин собі можуть дозволити далеко не всі. Згідно з опитуваннями групи "Рейтинг", навіть у разі різкого загострення ситуації на фронті та російського прориву, більше половини українців не збираються залишати своє місто чи село. Згідно з червневим опитуванням "Рейтинга", тривала відсутність води чи електрики українців теж не лякає – близько 80% громадян у такому разі теж нікуди не поїдуть.
"Коли ми запитуємо людей, скільки вони ще готові терпіти, якась частина каже, що вони не готові терпіти взагалі. Але, перепрошую, ми терпимо і живемо далі, бо в нас немає вибору. А якщо ми перестанемо терпіти, то що тоді? Війна закінчиться? Чи ми помремо, що?" – каже РБК-Україна директор "Рейтингу" Олексій Антипович.
Він підтверджує і той факт, що на тлі останніх подій люди почали думати про те, щоб рухатися на Захід, і що дозволити собі це можуть не всі.
Цікаве спостереження соціолога – Київ суттєво відрізняється за своїми настроями від решти України.
"Настрої киян не є якимись панічними чи катастрофічними, але ми бачимо, що оцінка як майбутнього України, так і поточної ситуації в Києві помітно гірша, ніж серед інших українців, навіть якщо порівнювати з Харковом, Дніпром, Одесою. У регіональному аспекті Київ, мабуть, зараз найтривожніший щодо ситуації в країні", – каже Антипович.
Загалом же він зазначає, що настрої українців стають дещо апатичнішими та відстороненими від ситуації в країні – хочеться відмовитися від ситуації та сховатися до себе "в нірку" – і тому причиною і обстріли, і численні політико-корупційні скандали останніх тижнів.
Салон краси у Києві продовжує роботу після обстрілу (фото: Getty Images)
Окрім іншого, на українців, очевидно, чекає вже традиційна осінньо-зимова хвиля обстрілів енергетики. За словами профільного міністра Дениса Шмигаля, цього разу агресори підходять до справи дуже системно, розробивши детальні плани ударів по забезпеченню електрикою, теплом, водою. При цьому, за даними анонімного всеукраїнського опитування, проведеного центром We Build Ukraine, 78% громад не мають достатніх запасів палива, а 44% – жодного з ключових ресурсів (паливо, вода, генератори, зв'язок тощо).
Але якщо з відсутністю електрики або води в цілому якось можна впоратися, то без продуктів взагалі не обійтися.
Після кількох тижнів цілеспрямованих обстрілів продуктових складів стало зрозуміло – голод як такий, як мінімум, мешканцям неприфронтових територій не загрожує. Порожні полиці окремих супермаркетів – це поки що більше хайп у соцмережах, ніж реальна загроза.
"Виробники кажуть, що вони зможуть забезпечити товари, просто подроблять поставки на дрібні партії, хтось на своєму транспорті розвозитиме. Звичайно, це все піде в ціну. Щось виросте на гривню, щось подорожчає сильніше. Преміальні споживачі будуть незадоволені, доведеться щось простіше купувати, по бідним людям теж вдарить ріст цін", – каже співрозмовник РБК-Україна у владі.
Читайте також: Підготовка багатоповерхівки до зими: як отримати гроші на генератори та автономність
При цьому повного колапсу економіки, з гіперінфляцією, затримками пенсій та іншими "страшилками" з 90-х він не очікує. "Навіть за найгірших розкладів держава закуповуватиметься для військових, платитиме їм зарплату. Це споживання, це ПДВ. За рахунок військової економіки та зовнішньої підтримки можна буде утримувати ситуацію", – каже він.
Але загальний тренд "руху на Захід" спостерігатиметься. "На Лівобережжі буде погана ситуація, від Києва до Збруча – так собі, за Збручем вже буде економічне життя, там споживання хороше, сервісна сфера розвинена. Витягуватимуть ситуацію", – підсумовує співрозмовник.
Де взяти гроші
Якщо проблеми з бізнесом через масштабні російські обстріли цілком зрозумілі, то наприкінці літа раптово виявилося, що є величезна дірка і в державних фінансах, за словами прем'єра Сергія Корецького – майже 50 мільярдів євро.
В побуті з'явилося вже забуте слово "секвестр", главі уряду довелося навіть запевняти, що зарплати бюджетникам та пенсії платитимуть справно. Але загальна ситуація зараз, кажуть в уряді, найгірша від початку великої війни (тоді, незважаючи на весь хаос перших тижнів, держава справлялася з усіма зобов'язаннями щодо соцвиплат).
Одна з головних причин кризи, вказують у Кабміні – пасивність Верховної ради, яка не бажає приймати законопроекти, необхідні для зовнішнього фінансування.
"Свириденко вела "жіночий" спосіб комунікації про проблеми, Корецький вирішив говорити прямо. Виявилося, що все погано, що кінь не валявся ні в програмі Ukraine Facility, ні в зобов'язаннях перед МВФ", – говорить депутат від "Слуги народу".
При цьому серед рядових і не лише нардепів від партії влади є сумніви в тому, що ситуація справді настільки жахлива, що навіть окремі держвитрати доводиться переносити на грудень. Мовляв, за попереднього Кабміну гроші було нікуди подіти, один за одним вигадували різні кешбеки, а зараз раптово виявилося, що грошей категорично не вистачає.
Хтось навіть підозрює в тому, що відбувається, ігри з боку "директора парламенту" Давида Арахамії – але співрозмовники в його оточенні це категорично заперечують.
Читайте також: Топ-менеджери Зеленського: хто впливає на президента і за що вони відповідають
Програма Ukraine Facility, ключовий інструмент фінансової підтримки України з боку Європи, працює таким чином, що кожна з необхідних реформ має заздалегідь прописану "ціну". Ухвалили депутати необхідний законопроект – отримали обумовлену суму грошей від європейців. При цьому далеко не всі з цих реформ є спірними чи політично чутливими, хоча, звичайно, більш масштабні з них і "коштують" дорожче за інші.
Прем'єр Сергій Корецький виступає у Верховній раді (фото: facebook.com/KabminUA)
За поточний місяць під жорстким пресингом уряду депутати трохи зрушили з місця. Наприклад, ухваливши в першому читанні багатостраждальний законопроект про посилки. Це вже частина зобов'язань не перед Євросоюзом, а перед МВФ і там працює інший принцип – доки не будуть виконані всі вимоги з чергового пакету, гроші не перерахують.
За словами співрозмовника РБК-Україна в Кабміні, "просто так" давати Україні гроші ніхто не буде. Він визначив дві основні проблеми.
Перша – європейцям не подобається, що навіть під час кризи Україна не виконує своє домашнє завдання, натомість продовжуючи напирати на те, що "їй треба гроші". Подібні зауваження РБК-Україна чуло і від європейської сторони – зокрема про те, що у Києві ніяк не можуть сформулювати зрозумілий список того, на що саме не вистачає грошей та в якому обсязі.
Друга, очевидна причина – останні корупційні скандали за участю вищих посадових осіб. Безпосередньо на фінансування вони не впливають, але, звичайно, псують загальну атмосферу в європейських столицях. Де й так більше хочуть виділяти гроші, наприклад, на закупівлю озброєнь Україною у самих же європейців – а не на виплату зарплат вчителям чи пенсій.
Співрозмовники видання в парламенті вважають, що зрештою Рада сяк-так проголосує більшість потрібних законів і цього року кінці з кінцями вдасться звести.
Більше лякає вже наступний рік, бюджет на який ще на початку розгляду Радою. І його ухвалення буде непростим навіть чисто з політичних причин. "У нас для депутатів і так залишилося півтора мотиватора, і бюджет – один з них. Щоб він міг приїхати в округ і сказати "ось, я для вас вибив, я вам привіз". А грошей на це нема, тож конфлікт між Радою та Кабміном загострюватиметься далі", – каже РБК-Україна співрозмовник у СН.
Але проблеми окремих мажоритарників повністю заступає куди більше лихо – відсутність зрозумілих джерел фінансування у 2027 році в принципі. Вже зараз дефіцит одного Міноборони наступного року джерело видання у Кабміні оцінює у 75 мільярдів доларів. А на це накладається хвиля виборів у Європі та перспектива приходу до влади ультраправих у низці ключових європейських країн. І фінансувати далі Україну вони не хочуть, про що, наприклад, заявляє лідер французького "Національного об'єднання" Марін Ле Пен.
Читайте також:Ле Пен виступила проти подальшої фінансової допомоги Україні від Франції
"Чого найменше хочеться – так це бути владою в такий момент. Це все відповідально, круто, навіть історично, але коли дивишся на провалені закони, слухаєш фермерів, то здається: може, й краще було б цю відповідальність з кимось розділити…" – каже високопоставлений співрозмовник РБК-Україна у владі.
Запитання-відповіді:
– Чому ця зима може стати найскладнішою за час війни?
РФ змінила тактику та перейшла від ударів по енергетиці до системного знищення бізнесу, складів та логістики. Разом із діркою у бюджеті та затримками західного фінансування це створює загрозу глибокої економічної кризи.
– Яка ситуація складається у Києві та столичному регіоні?
Столиця зіткнулася із безперервним терором реактивними дронами. Нова тактика ворога оголила нестачу відповідних коштів, а рівень тривожності серед киян став вищим у країні.
– Що відбувається з українським бізнесом та економікою?
Ключові галузі, включаючи металургію та агросектор, зупинено або заблоковано. Через знищення підприємств зростає ризик безробіття та падіння податкових надходжень, що провокує нову хвилю релокації бізнесу на захід України.
– Чому виникла криза з державним фінансуванням?
У бюджеті утворилася дірка майже 50 млрд євро. Ситуацію посилює повільність Верховної ради, яка затягує ухвалення реформ, необхідних для отримання виплат від МВФ та Євросоюзу.
