На столі командувача Сил безпілотних систем майора Роберта Бровді стоїть пристрій, схожий на будильник. Він показує, скільки росіян його бійці вбили за день. Коли в бункері на південному сході України почалася розмова з журналісткою The Wall Street Journal, на табло було 302. "Коли ви йтимете, число буде більшим", – сказав Мадяр.
Як передає "Хвиля", про це пише в колонці для The Wall Street Journal членкиня редакційної ради видання Джилліан Кей Мелчіор.
Сили безпілотних систем, якими Бровді командує з червня 2025 року, становлять лише 2,5% Збройних сил України. Але на них припадає приблизно третина всіх втрат росіян за останній рік.
У Росії більше людей, сильніша економіка і перевага у виробництві зброї. Проте, каже 51-річний командувач, "невелика сучасна українська армія перемагає стару радянську систему, яка була в Україні". Україна зробила військо гнучкішим, "впровадивши цивільних у структуру армії".
У мирному житті Бровді успішно торгував зерном на світовому ринку і тепер застосовує на фронті "бізнес-орієнтований підхід". За його словами, війна – це "математика, правильне планування, вміле використання сил" і витрата "якомога меншого бюджету".
На думку авторки, західні армії не такі закостенілі, як колись радянська, але бюрократія заважає їм діяти швидко, ефективно і гнучко. Мелчіор нагадує, що Європа не може зупинити підозрілі дрони, які кружляють біля військових об'єктів і критичної інфраструктури. Минулого місяця Німеччина не помітила дрон із вибухівкою в аеропорту Лейпцига – врятувало лише те, що не спрацював детонатор. А українські оператори дронів уже не раз розбивали на навчаннях війська НАТО, зокрема американців.
"В Україні вдосконалюють симфонію, а партнерів ми вчимо нотам. Ми могли б дати їм симфонію, але вони не змогли б її оцінити, бо шукають найкращий дрон", – каже Бровді.
Журналістка зауважує, що сьогоднішній найкращий дрон застаріє раніше, ніж зійде з неповоротких західних конвеєрів. Мадяр радить інше: "Завдання – побудувати екосистему", у якій дешеві й достатньо хороші дрони та інші засоби працюють ефективно.
Щоб показати, як виглядає така екосистема, Бровді дозволив журналістці відвідати командний центр "Птахів Мадяра". Під його керівництвом підрозділ виріс із невеликої групи тероборони до 414-ї окремої бригади безпілотних систем.
Через високу результативність Бровді та його бійці – на прицілі в Росії. У СБС кажуть, що Кремль пообіцяв 20 млн доларів за інформацію про місцеперебування командувача і поширив це через пострадянські кримінальні мережі. Російські суди заочно засудили його за звинуваченнями в тероризмі до десятків років ув'язнення.
Тож логістика візиту була складною. Журналістці довелося вимкнути геолокацію, перевести телефон у режим польоту і покласти його в сумку Фарадея, яка блокує Wi-Fi, мобільний зв'язок, Bluetooth і GPS. До місць зустрічі її везли в авто із затемненими вікнами, щоб не було видно маршруту.
При вході до командного центру на стіні викарбувані імена 79 бійців "Птахів Мадяра", яких росіяни вбили від початку війни. Свою помсту Бровді рахує на калькуляторі. На день інтерв'ю СБС убили або поранили 656 росіян на кожного свого загиблого. "Не думаю, що цей обмінний курс достатньо хороший", – зізнається командувач.
За цим коридором – зал, схожий на суміш центру управління польотами NASA і космополітичної арт-галереї. На стінах висять картини з приватної колекції Бровді, зокрема роботи Анатолія Криволапа і Марії Приймаченко.
Звідси фронт видно ніби очима Бога. Це вже не лінія, а смуга завширшки 30-35 миль, тобто 48-56 кілометрів, – так звана кілзона. Там невеликі групи російських і українських військових перемішані між собою і воюють дронами. Розвідувальні та ударні дрони передають відео в реальному часі. The Times із посиланням на українську військову розвідку цього місяця писала, що російський солдат на полі бою в середньому живе 20-30 хвилин.
Усе це працює на системі управління боєм "Дельта". Вона "повністю інтегрує кожен дрон, кожен сенсор і кожну вогневу платформу в одну мережу", казав у травні в сенатському комітеті зі збройних сил тодішній міністр армії США Ден Дрісколл. Американські програмні системи, за його словами, натомість "розрізнені, ізольовані й неефективні проти сучасних загроз".
Пілот ставить на мапі мітку на все помітне по маршруту – ворожих солдатів чи техніку. Сповіщення отримують ті, хто поруч, і реагують на нього, як водії Uber на замовлення. Бровді задає загальні правила, але, за його оцінкою, делегує 90% бойових рішень. Завдяки цьому бійці діють швидко і не чекають дозволу.
"Коли ми виявляємо ворога, це фактично кінець ворога", – каже супровідник журналістки в командному центрі. На одному моніторі дрон з висоти показує поле, яким рухається самотній російський солдат. На іншому до нього наближається низьколітний дрон. Росіянин оббігає дерево, пірнає у високу траву, але сховатися не може. Згори видно клуб диму. Руху більше немає.
Підрозділ, який першим уразив ціль, отримує е-бали, їх можна обміняти на зброю на державному маркетплейсі. Але без відео удару операцію не зарахують. Після кожної місії СБС формують цифровий звіт за 10 параметрами: місце, умови, час і результат, ціль, дрон або вибухівка, пілот та інші учасники. Відео, дані сенсорів і радарів зберігаються децентралізовано, і докази бачить кожен у ланцюжку командування. На думку авторки, так армія отримує чесну картину поля бою.
"Дані – це стратегічний ресурс війни", – каже Бровді. Він почав ретельно їх збирати ще 2022 року, коли командував підрозділом тероборони. Сьогодні лише "Птахи Мадяра" записують 10-12 терабайтів на день, а "Дельта" по всій країні – петабайти. Щоб швидко обробляти ці масиви, СБС використовують і власну закриту систему штучного інтелекту.
Журналістка бачила бізнесові метрики: які марки й моделі дронів найкраще знищують конкретні російські цілі з найвигіднішим співвідношенням вартості. Дані з фронту йдуть у розробку зброї і напряму пов'язують виробників із передовою. "Хто першим здатен дістатися наступного Рубікону, той має перевагу", – пояснює Мадяр.
Коли інтерв'ю закінчилося, лічильник на столі показував 343 вбитих росіян – на 41 більше, ніж на початку розмови.
Дорівнювати ворогові за потенціалом, за словами Бровді, – це лише "необхідний мінімум". "Якщо ви справді хочете зменшити навіть саму можливість нападу, вам потрібно значно перевершити їхні можливості", – пояснює він.
Проблема в тому, що "все, що відомо Росії, повною мірою відомо її партнерам" – зокрема Китаю, Ірану та Північній Кореї, каже командувач. За цим стежать і терористи, і потенційні шкільні стрільці, а комерційний дрон можна купити в магазині й переробити на зброю, пише авторка. Така покупка, за словами Бровді, "навіть не змусить поліцейського насторожитися" і не викличе такої реакції, як вогнепальна зброя.
Інтерв'ю відбулося того ж тижня, коли минуло 25 років від терактів 11 вересня. "Америка вже знає, як один інцидент може перевернути все з ніг на голову. Я не бажаю, щоб щось подібне сталося із застосуванням дронів, але це неминуче. Нам треба до цього готуватися", – наголошує Мадяр.
На думку авторки, Сили безпілотних систем можуть стати зразком для США та Європи. "Перенавчити старих військових набагато складніше, ніж набрати ці нові 2,5% армії з цивільних", – каже Бровді. Він радить брати людей із креативністю та ініціативою, без багажу традиційного військового мислення. Такі спецпідрозділи, за його словами, можуть стати "силами швидкого реагування на будь-які виклики, поки основну армію ще навчають".
Раніше "Хвиля" розповідала, в якому темпі дрони СБС знищують окупантів. Також ми писали, що Мадяр розповів Reuters про плани ізолювати Крим. А про те, які НПЗ Росії атакували дрони СБС у вересні, читайте в окремому матеріалі.
