Більшість поляків готова підтримати депортацію українських чоловіків призовного віку, які не мають у Польщі легальної роботи. Опитування Інституту ринкових і суспільних досліджень IBRiS газета Rzeczpospolita винесла на першу шпальту.
Як передає "Хвиля", про це пише Rzeczpospolita.
На пряме запитання, чи повинна Польща депортувати українських чоловіків призовного віку, які не працевлаштовані в країні легально, ствердно відповіли 67,2% опитаних. Проти – 23,4%, ще 9,4% не мають думки. Дослідження провели наприкінці минулого тижня, вже після того, як PiS представила контури своєї міграційної політики. Призовний вік в Україні – від 25 до 60 років, із передбаченими винятками.
Підтримка ідеї перетинає межу між владою та опозицією. Найвища вона серед тих, хто на останніх парламентських виборах голосував за "Право і справедливість", – 89%, причому семеро з десяти відповіли "однозначно так". За виступають 71% виборців "Третього шляху", 58% прихильників "Конфедерації" та 53% виборців "Громадянської коаліції". Єдиний електорат, де більшість проти, – "Нові ліві": 87%.
Розкол проходить і по інших лініях. Серед жінок ідею підтримують 73%, серед чоловіків – 61%. Майже одностайні респонденти з професійною та початковою освітою: 98% за і жодного проти. Серед глядачів Telewizja Republika підтримка сягає 91%. А от люди з вищою освітою розділилися майже навпіл – 43% за проти 42% проти.
Політики розділені так само, як їхні виборці. Віцепрем'єр і міністр національної оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш казав, що молоді українці, здатні до військової служби, мають бути в Україні та служити своїй батьківщині, а вигляд людей призовного віку в люксових автомобілях і готелях називав непристойним і неприпустимим. Глава МЗС Радослав Сікорський раніше формально закликав на європейському рівні припинити соціальні виплати українцям призовного віку, які перебувають у країнах ЄС, – Євросоюз відхилив цю ідею з етичних міркувань.
Соціолог Кшиштоф Подемський з Університету імені Адама Міцкевича пояснює зміну настроїв не економікою, а політикою.
"Зміна суспільних настроїв випливає радше з політичного наративу, ніж із конкуренції на ринку праці. У Польщі існує етос солдата, який мужньо воює за батьківщину, тому емоції, пов'язані з вказуванням на те, що інші цього не роблять, викликати легко", – каже він.
"Ми не беремо до уваги, що частина українців приїхала до Польщі ще до початку повномасштабної війни, інші вже були на війні, а до того ж, якщо хтось і мав би право вирішувати про людське життя, то радше українська держава, а не сусідська", – додає соціолог.
Керівник Канцелярії Сейму Марек Сивець звертає увагу на саму конструкцію пропозиції PiS. Спрощено кажучи, депортація сприймається як покарання, пояснює він: якщо хтось діє нелегально, покарати його виглядає слушним. "Підступність цієї ідеї в тому, що вона стосується правової дії людей, які не вчинили злочину", – зазначає Сивець.
Депутат Сейму від Польської селянської партії Марек Савицький упевнений, що нелегально працевлаштованих у Польщі небагато.
"Який це масштаб? Скільки таких ледарів у Польщі? Мало. Статистика підтверджує. Хто має їх ловити, щоб депортувати? Поліція? Військо? Це дуже виграшна популістська тема", – каже він.
"Немає проблеми з українцями, які не працюють у Польщі. Це маргінес. Займання цією справою принесе більше витрат, ніж користі, а сама вона штучно роздувається політично", – додає Савицький.
Реального масштабу явища не знає ніхто. Єдиного місця, де можна перевірити поточну кількість іноземців, у Польщі немає. Головне статистичне управління оцінює, що наприкінці минулого року в країні мешкали 880 тисяч українок і 795,1 тисячі українців-чоловіків. МВС і адміністрації говорить про 1,8-1,9 мільйона українців. За даними Управління соціального страхування ZUS на кінець червня, понад 901 тисяча громадян України сплачувала страхові внески, тобто працювала легально, – це 5,5% усіх застрахованих. Серед них 473,6 тисячі чоловіків.
Професор Павел Стшелецький із Варшавської школи економіки (SGH) бачить у страху перед депортацією окремий побічний ефект.
"Парадоксально, але більші побоювання мігрантів, пов'язані з можливою депортацією, на коротку перспективу можуть сподобатися частині підприємців, бо їхня переговорна сила щодо вже присутніх у Польщі українських працівників зросте. Якщо перехід від одного роботодавця до іншого нестиме ризик залишитися безробітним і бути депортованим, мігранти почнуть сильніше триматися за своїх роботодавців і уникати змін роботи. Я не чув, щоб ішлося про покарання таких роботодавців, але каратимуть спійманих або тих, на кого донесли", – каже він.
У пресбюро МВС і адміністрації Польщі у відповідь на запитання Rzeczpospolita повідомили, що у 2023 році з країни депортували близько 3 тисяч осіб, а у 2025-му це число зросло до майже 10 тисяч іноземців різних національностей. Там наполягають, що це доказ твердої та послідовної політики уряду: підтримка легальної праці й безумовне виконання закону.
Раніше "Хвиля" писала, за якої умови PiS обіцяє депортувати українських чоловіків. Також ми розповідали, як у партії нарахували "щонайменше бригаду" для фронту. Тим часом поляки у 22 містах вийшли на акції проти нападів на українців.
