У липні Київ втричі частіше бив углиб території ворога, ніж на початку року
Associated Press проаналізувало сотні українських ударів углиб території Росії за 2026 рік. Кількість далекобійних атак зросла втричі порівняно з січнем, а військо РФ змушене розтягувати протиповітряну оборону на значно більшу площу.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на аналіз Associated Press.
Чотири головні цілі Києва
Аналітики AP опрацювали заяви російських чиновників, державних медіа та української армії й виділили чотири основні категорії цілей українських ударів. Це нафтова інфраструктура, щоб позбавити Кремль доходів від експорту палива й створити дефіцит для звичайних росіян.
Це оборонні заводи — щоб підірвати довгострокову здатність Росії виробляти зброю. Це об'єкти протиповітряної оборони, щоб розчистити шлях для власного озброєння. І це роздрібні склади, щоб наслідки війни відчули пересічні росіяни.
Удари по нафті та оборонці
У липні Київ уразив найбільший нафтопереробний завод Росії, розташований за понад 2500 км від України. Атаки на нафтову інфраструктуру посилилися саме тоді, коли війна навколо Ірану підняла світові ціни на нафту, а США пом'якшили санкції проти російської нафти.
Серед оборонних об'єктів Україна кілька разів вражала завод, що виробляє навігаційні системи – зокрема власною ракетою "Фламінго". У липні та серпні під ударами опинилися і склади Wildberries: у Києві заявляють, що компанія допомагає постачати російську армію, хоча в Москві це заперечують.
Ціль – Крим
Значна частина ударів по російській протиповітряній обороні та радарах зосереджена навколо окупованого Криму – здебільшого їх завдають дронами. Командувач Сил безпілотних систем Роберт "Мадяр" Бровді розповів AP, що атаки в Криму мають на меті ще й зробити півострів непридатним як плацдарм для російських військ.
Не всі удари вдалі
Ефективність частини атак Києва підтвердити складно. У травні та червні Україна заявляла про удари по кількох супутникових, розвідувальних та об'єктах радіоелектронної розвідки в Росії, однак супутникові знімки, які проаналізувало AP, не показали серйозних пошкоджень.
Виробництво зростає, але цього замало
Ще до відомої зустрічі в Овальному кабінеті Україна почала активно інвестувати в нову зброю, але саме та зустріч, за словами анонімного європейського військового чиновника, стала "справжнім дзвінком на пробудження" – стало зрозуміло, що підтримка США може припинитися "з одного дня на інший". Україна вдвічі наростила виробництво, скоротивши цикл розробки й виготовлення зброї з десятиліть до років чи навіть місяців.
Хоча Україна вже вирішила частину навігаційних проблем зі своїми ракетами, як-от "Фламінго", вони досі поступаються західним аналогам у точності й непомітності – тож часто доводиться запускати сотні дронів, щоб перевантажити російську ППО й дати ракеті прорватися. За оцінкою Уотлінга, крізь оборону ворога долітає лише 5-9% випущеного Україною озброєння.
Втім, попри потужнішу зброю Росії, президент Володимир Зеленський на саміті НАТО заявив, що Путін "втрачає ініціативу", оскільки Україна перенесла бойові дії з застряглого фронту в небо.
Про масштаб і напрямки далекобійної кампанії України РБК-Україна вже писало неодноразово. Раніше в СБС розповіли про ключові цілі українських далекобійних ударів по Росії – насамперед це паливна галузь, оборонні підприємства та логістика, яка їх забезпечує. А 10 серпня президент Володимир Зеленський анонсував кадрові рішення у війську та заявив, що Україна затвердила нові удари по цілях ворога на території Росії, скоригувавши частину вже наявних далекобійних операцій.
