Ексклюзиви Російсько-українська війна Україна старіє й спустошується: що буде, якщо молодь не повернеться з Європи
Сьогодні, 12 серпня, Україна відзначає День молоді. Однак на тлі війни дедалі гостріше постає питання, скільки молодих українців залишиться в країні. Рік тому в Україні дозволили виїзд молоді віком 18–22 років, і хоча точна кількість тих, хто скористався цією можливістю, невідома, демографи фіксують від'ємне сальдо: виїжджає більше, ніж повертається. Чи повернеться молодь після війни, що її утримує за кордоном і як це впливає на демографічну ситуацію — у матеріалі Фокусу.
Минулого року, за даними Інституту демографії, в Україні проживало близько 700 тис. чоловіків віком від 18 до 22 років. Більшість із них — студенти. До ринку праці залучено лише 200–300 тис. осіб із цієї групи. Якщо порівняти цю кількість із загальним економічно активним населенням, яке становить приблизно 13 млн осіб, то частка молодих чоловіків становить лише 2–3%, підрахували в Центрі економічної стратегії.
На жаль, даних про те, скільки молодих людей скористалися дозволом і виїхали з країни, немає. Державна прикордонна служба такої статистики не веде. Однак польські прикордонники повідомили, що з 28 серпня по 28 вересня 2025 року на кордоні зареєстрували майже 53 тис. перевірок українців віком 18–22 років, з яких майже 40 тис. — на в’їзд до країни.
Відео дня
А в березні цього року з’явилося цікаве опитування соціологічної групи "Рейтинг", яке вони провели серед молодих людей, що залишилися в країні. За їхніми даними, більшість молодих людей в Україні (68%) не хотіли б емігрувати, водночас 29% опитаних хотіли б виїхати за кордон. Найчастіше готовність виїхати висловлювали підлітки та юнаки віком 14–24 років — 37%.
Найчастіше респонденти називали причиною міграції прагнення до матеріального добробуту (47 %). На другому місці — військові дії в Україні (39%), на третьому — відсутність можливостей для роботи (35%), на четвертому — загроза життю або бажання отримати новий досвід (24 і 23%). Ще 18% називають причиною еміграції відсутність в Україні реальної демократії та законності.
На запитання, що найбільше сприятиме поверненню молоді, опитані в Україні відповіли:
- безпека та стабільність — 77%;
- розвиток економіки — 49%;
- перспективи працевлаштування — 43%.
Але з березня багато чого змінилося. До того ж є ще категорія молодих людей, які виїжджають з країни нелегально.
Молодь тікає від війни та руйнувань
За словами провідного наукового співробітника Інституту демографії Світлани Аксенової, незважаючи на те, що точних даних про те, скільки молоді було або залишилося в країні, немає, очевидно одне — її кількість постійно зменшується. І це велика проблема.
"Те, що молодь виїжджає за кордон, я особисто розглядаю як поведінку, спрямовану на збереження життя. Вона зберігає своє життя. Україна не втрачає, доки не втрачає цю молодь, а навіть зберігає її, бо ця молодь продовжує свій розвиток за межами країни, але в безпечних умовах, і вона має можливість спокійно навчатися, жити, підвищувати те, що ми називаємо людським капіталом, здобувати навички, знання, розширювати горизонти. І якщо ця молодь повернеться в цьому новому якості — зі знаннями, змінами, хорошою професією з Європи, і ці європейські напрацювання вона привезе в Україну та буде далі їх розвивати тут — виграють усі: виграє молодь, виграє Україна, наш євроінтеграційний процес просуватиметься швидше й легше, бо молодь уже ввібрала в себе ці європейські цінності, привезла їх сюди, перенесе все це в Україну", — каже Аксьонова Фокусу.
Але все це буде за умови, що молодь повернеться. Якщо після війни не буде відповідних умов і молодь не захоче повертатися, або умови виявляться неприйнятними, тоді це можна розглядати як втрату внаслідок вимушеної міграції.
"На жаль, зараз багато молодих людей намагаються виїхати. При цьому, як підкреслює демограф, такого відтоку, як у 2022 році чи рік тому після дозволу на виїзд для осіб віком від 18 до 22 років, вже немає. Процес виїзду фіксується, але його структура невідома. Невідомо, як довго вони там перебувають, немає чіткого розуміння, хто повертається і з якої причини. Але все-таки у нас від’ємне сальдо — більше виїжджає, ніж приїжджає, це факт. Як показує досвід, за кордоном залишається більше молодих людей, і, знову ж таки, з моїх спостережень, це пов’язано з навчанням", — зазначає демограф.
Так, існує ризик, що вони створять сім’ї за кордоном із місцевими жителями й не повернуться. Але, за словами демографа, дослідження показують, що, як не дивно, наші українці не так охоче одружувалися за кордоном.
"Це було ще до війни. Як буде зараз — важко сказати. Війна багато чого змінила. У нас є особисте сприйняття на рівні відчуттів, а є статистика, яка чітко показує масштаб. З одного боку, шлюби можуть укладатися, але, як показують попередні дослідження, у відносно мирний час траплялися й розлучення. Сприйняття наших жінок і чоловіків різне, і ризик вищий для жінок. Спочатку — шлюб, а потім — розлучення. Тож ми можемо спостерігати хвилю таких шлюбів, але це не означає, що вони збережуться, бо шлюб і сім’я — це складно, потрібно розуміти одне одного, а підходи до життя все-таки різні. Визнаємо, що ми, українці, відрізняємося не тільки від росіян, а й від європейців, хоча й хочемо бути схожими на європейську спільноту, але у нас є те, що робить нас особливими", — підкреслює Аксьонова.
Якщо українці не повернуться, їх замінять мігрантами
Умови, за яких молодь повернеться з-за кордону, — це насамперед мир, хороша робота, інвестиції у розвиток післявоєнної економіки, зазначає експерт. Якщо будуть інвестиції, хороші зарплати, якщо молодь відчуватиме, що тут у неї більше шансів побудувати кар’єру, більше заробити й досягти успіху — тоді вона повернеться. Вони виїжджають, щоб знайти краще життя, кращі можливості для розвитку та самореалізації. Якщо вони відчуватимуть, що тут у них те саме і навіть більше перспектив — вони повертатимуться. Але коли саме це станеться, дуже складно сказати.
"У 2022 році ми робили прогнози, і лише деякі з них збіглися з реальністю. Це невдячна справа. Треба пробувати по-різному. Занадто песимістичні прогнози викликають паніку, занадто оптимістичні — теж ризиковані. Процес євроінтеграції завжди супроводжуватиметься потоками в обох напрямках. Міграція відіграє важливу роль — вона сприяє передачі культур, світогляду, технологій. Міграція сприяє розвитку суспільства. Давно доведено, що закриті суспільства без міграції відстають у розвитку", — підкреслює Аксьонова.
Водночас, коли приїжджає багато мігрантів із країн із культурою, що суттєво відрізняється від нашої, — це величезний ризик. І це слід враховувати. Перше питання — повернення молоді, а друге — як зберегти ідентичність, якщо є потреба залучати іноземних фахівців. Уже зараз за багатьма спеціальностями бракує людей. Дефіцит робочої сили відчувається і буде відчуватися. У нашому суспільстві має панувати толерантність, адже нашим громадянам надали притулок, коли нам було важко, і ми маємо бути відповідальними, вважає Аксьонова.
Українки до зими поїдуть народжувати за кордон
Як зазначає фахівець, нам буде складно вийти з демографічної кризи. У країні знижується народжуваність, зменшується кількість людей, які перебувають у репродуктивному віці.
"У нас дедалі менше стає тих, хто може і хоче народжувати дітей. Якщо буде замало жінок і чоловіків у активному репродуктивному віці — від 20 до 35 років — народжуваність не зростатиме. Ми вже бачимо це за даними Міністерства юстиції за перше півріччя 2026 року — зниження народжуваності дуже помітне. І значною мірою це пов’язано зі зменшенням чисельності найбільших репродуктивних груп. Це величезна проблема, і її вирішення залежатиме від того, як люди повертатимуться", — стверджує демограф.
За словами Аксенової, на народжуваність впливають й інші чинники. Наприклад, навіть такі питання, як те, як пережити зиму тим, у кого народилася маленька дитина, — а зараз кажуть, що зима буде ще складнішою. Народжуваність і опалювальний сезон тісно пов’язані. Жінка, найімовірніше, виїде за кордон, якщо вона вагітна, щоб забезпечити себе й дитину, безпечно пережити цей період і, можливо, там і залишиться. Це збільшить міграційні потоки та зменшить народжуваність в Україні.
"Можна припустити, що зменшення кількості новонароджених у першому півріччі 2026 року зумовлене також відтоком вагітних жінок саме через такі труднощі. Якби держава надавала допомогу, наприклад, у вигляді генераторів або акумуляторів, які допомагають пережити цей період. А так ми розуміємо, в яких умовах опинилися сім’ї: з одного боку — маленька дитина, з іншого — відключення електроенергії та опалення, холодні приміщення. А 50 тисяч гривень, що виплачуються при народженні дитини, — мізерна сума в таких умовах. Якби на це звернули увагу — ми хочемо, щоб народжуваність зростала, давайте зробимо цей період легшим для сім’ї. І все це складається як пазл, і в результаті ми маємо таку ситуацію", — стверджує Світлана Аксьонова.
Відтік за кордон людей віком 18–22 років став не лише внутрішньою проблемою України, а й предметом публічної уваги з боку західних політиків. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц заявив, що Україна має створити умови, за яких молоді українці залишатимуться в країні та проходитимуть службу, а не виїжджатимуть за кордон.
А Україна стикається з гострою демографічною кризою, яка загрожує економіці, обороні та соціальній стабільності. Дослідження НБУ вказують на дефіцит кадрів у ключових галузях, а нестача людських ресурсів для ЗСУ стала критичною.
