У Верховній Раді зареєстрували два мовні законопроєкти поспіль. Один піднімає штрафи за порушення мовних вимог до 25 500 гривень, другий – до 170 тисяч гривень за російську музику в закладах.
Як передає "Хвиля", нові норми розібрала журналістка Ірина Полякова на YouTube-каналі "На пенсії".
Законопроєкт № 15412 зареєстрували 15 липня 2026 року. Документ пропонує змінити 22 чинні закони – від праці та освіти до культури, реклами, роботи місцевої влади і навіть дитячих таборів.
Головне – це суми. Раніше за порушення мовних вимог могли обмежитися попередженням або скромним штрафом. Тепер пропонують від 6800 до 17 000 гривень за перший раз і від 20 400 до 25 500 гривень за повторне порушення протягом року. Попередження вже не передбачені.
Друга зміна стосується музики. Раніше дивилися на те, хто виконавець і коли записана пісня. Тепер критерій один – мова. Публічно вмикати пісні російською не можна буде взагалі, незалежно від того, скільки років тому вони вийшли та хто їх співає.
Перелік посад, для яких потрібен сертифікат про знання державної мови, розширюють. Туди додають керівників державних наукових установ і закладів культури, аудиторів, приватних виконавців та арбітражних керуючих. З'являється й окрема стаття про дитячі табори та гуртки, яка вимагає забезпечити дітям повністю україномовне середовище.
Закон чітко ділить життя на приватне і публічне. Кухня, лавочка біля під'їзду, розмова з подругою, дзвінок доньці, навушники, церква – сюди він не заходить взагалі.
"Публічна частина – це коли людина щось робить для інших за гроші або за посадою. Продає, лікує, вчить, обслуговує, рекламує, керує установою чи веде якийсь захід. І весь мовний закон, від першої статті до останньої, написаний саме про другу частину. Він робить відповідальним не покупця, а продавця, не пацієнта, а медика, не пасажира, а перевізника", – пояснила Полякова.
"Не якісь мовні патрулі, яких ніколи і не існувало, а Уповноважений із захисту державної мови. І працює він за скаргами, а не ходить ринками з блокнотом, шукаючи, хто якою мовою щось сказав", – додала журналістка.
Приклад із життя: 72-річна Марія Іванівна усе життя говорила російською і просить ліки в аптеці російською. Штрафу не буде. Аптекарка зобов'язана почати розмову українською, але на прохання клієнтки має право перейти на російську. А от якщо в аптеці відмовляться обслужити українською іншого покупця – штраф отримає власник.
Маршрутка, перукарня, кафе, літній майданчик, ринок, міська площа – це публічний простір. Якщо там гучно грає російська музика, відповідатиме власник закладу чи перевізник. Не має значення, це опера "Пікова дама", сучасний рок чи пісні 70-х.
"Ваш телевізор, ваш телефон, ваші навушники і ваше подвір'я теж публічним простором не вважаються. І якщо ви дивитиметеся улюблений старий фільм, ніхто не має права вас штрафувати", – сказала Полякова.
Авто закон теж вважає приватним простором. Але штраф за гучну музику у дворі прилетіти може – тільки за порушення тиші. Це від 85 до 255 гривень, за повторне порушення протягом року – до 510. Теоретично можуть навіть забрати колонки.
"Цій статті абсолютно байдуже, якою мовою пісня. Якщо щось врубити о другій ночі під вікнами багатоповерхівки, приїдуть однаково, хоч там російська естрада, хоч Бетховен, хоч навіть гімн України. Бо це історія не про мову, а про сусідів, які хочуть виспатися", – пояснила журналістка.
Інша річ – таксі. У салоні сидить пасажир, водій надає йому послугу за гроші, і мовні вимоги діють у повному обсязі.
Окрема історія – збори мешканців будинку. Учасник має право висловлюватися так, як йому зручно, і говорити російською порушенням не є. Але позбавити людину права виступити державною мовою не можуть ані на зборах ОСББ, ані в громадській організації.
Раніше регулювалися лише заходи державних установ, тепер цю вимогу приберуть. Мовою будь-яких публічних заходів, зборів, конференцій чи семінарів має бути українська. Якщо хтось виступає російською, голова ОСББ як організатор зобов'язаний забезпечити синхронний або послідовний переклад українською на вимогу хоча б одного учасника.
Для бізнесу правила жорсткіші. Вивіска, оголошення, цінники і саме обслуговування мають бути українською, а штраф стартує від 6800 гривень. Якщо порушень кілька, усі випадки сумуються. Текст іншою мовою на вивісці не може бути більшим за український.
Перейти на іншу мову продавець може лише на прохання клієнта і лише якщо ця мова прийнятна для обох сторін. Продавець теж має право відмовитися. Але якщо клієнт хоче спілкування українською, бізнес відмовити не може.
За п'ять днів після першого документа в Раді зареєстрували законопроєкт № 15430 – зі штрафами до 170 тисяч гривень за російську музику. Право на персональне обслуговування прийнятною мовою залишається, але більше не поширюватиметься на музичний супровід.
"Якщо ви прийдете у кафе чи караоке і попросите увімкнути російський трек або ж захочете його заспівати самі, тепер вам, скоріш за все, жорстко відмовлять. Бо це може вартувати закладу від 8,5 до 170 тисяч гривень. І жодні скарги на те, що клієнт завжди правий, тут не спрацюють", – наголосила Полякова.
Обидва документи поки що подані в комітет Верховної Ради і чекають своєї черги.
"У мовному законі немає жодного рядка, який пов'язував би знання мови з правом на пенсію, субсидію, соціальну чи медичну допомогу. Конституція гарантує соціальний захист незалежно від мови, якою ви розмовляєте", – підсумувала журналістка.
Жоден працівник Пенсійного фонду чи іншої установи не має права відмовити людині через те, що вона спілкується російською чи суржиком.
Раніше "Хвиля" розповідала, чи загрожує школярам покарання за російську мову на перервах. Також ми писали про те, як у навчальних закладах хочуть обмежити українську мову.
